+8 Київ
За словами Семенова, він перебував у складі конвою 9 вересня 2024 року, який прямував у СІЗО-3 в Кізелі, за 2500 км від Таганрога. Подорож почалася в поїзді й закінчилася вантажівками 12 вересня. Поряд з адміністрацією в'язниці в поїзді було два купе, призначені для ув'язнених, яких вважають небезпечними. В одному з них перебували лише дві жінки, зокрема Рощина, розповів він.
Військовий дізнався, хто вона, підслуховуючи крізь тонкі стіни купе розмови тюремників із Рощиною. Він побачив її, коли вона йшла коридором у туалет. "На ній була вільна світло-блакитна літня сукня з маленькими квіточками. На ногах у неї були чорні літні кросівки з білою підошвою", – розповів Семенов. За його словами, вона могла стояти прямо, але насилу ходила й говорила. "Ніби сукня несла її. Вона була дуже худою, занадто худою. Шкіра в неї була жовта, волосся неживе. Її буквально перетворили на мумію", – описав військовий. Він розповів, що під час їди поділився своїми кабачками з Рощиною, котра не їла м'яса, яке їй подавали.
Після прибуття ув'язнені проходили жорстке "приймання" – так у російській пенітенціарній системі називають побиття й тортури під час переміщення в нове місце ув'язнення. За словами Семенова, його кинули на підлогу в коридорі й почали бити руками й ногами. Під час побиття увімкнули радянські пісні на кшталт "Катюші". "Я лежав на підлозі й непритомнів", – розповів колишній полонений.
