Кулеба назвав рішення Москви "свідомим кроком для руйнування Мінських домовленостей", оскільки четвертий пункт Мінського протоколу передбачає постійний моніторинг держкордону між Україною і РФ спостерігачами ОБСЄ.
"Міністр переконаний, що Росія завадила присутності спостерігачів ОБСЄ на кордоні для того, щоб з іще більшою зухвалістю постачати на тимчасово окуповані території у Луганській та Донецькій областях зброю, боєприпаси та найманців і надалі підживлювати збройний конфлікт", – ідеться у повідомленні.
Кулеба наголосив на необхідності відновлення моніторингу неконтрольованої частини українсько-російського кордону, додали у МЗС.
Контекст
Відразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
За час конфлікту загинуло майже 14 тис. українців, із них 4 тис. – це цивільні, повідомляла уповноважена Верховної Ради із прав людини Людмила Денісова.
Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ у 2014 році. Зараз через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.
12 лютого 2015 року у Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд і Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки Мінських угод не виконано.
29 липня 2014 року почала роботу спеціальна моніторингова місія ОБСЄ – неозброєна цивільна місія, яка спостерігає за ситуацією в усіх регіонах України. Місія регулярно готує звіти про ситуацію у країні, а також бере участь у переговорах між сторонами конфлікту на Донбасі.
Місія ОБСЄ на російських пунктах пропуску "Гуково" та "Донецьк" працює з 24 липня 2014 року, її запросила Росія. Спостерігачі повідомляють про ситуацію в цих КПП, а також про пересування через кордон.
У травні 2021 року Росія без об'єктивних причин завадила продовженню мандата місії ОБСЄ на кордоні з Україною на стандартний чотиримісячний період, скоротивши його вдвічі, повідомляли у МЗС України.
Росія на засіданні постійної ради ОБСЄ у Відні 2 вересня оголосила, що не має наміру продовжувати мандат моніторингової місії у двох російських пунктах на кордоні з Україною після 30 вересня.
Небажання Росії продовжувати мандат місії ОБСЄ на Донбасі свідчить про її відмову від Мінських домовленостей, заявляв 6 вересня віцепрем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.
Командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв не відкинув виникнення локальних загострень на лінії бойового зіткнення після рішення Росії не продовжувати мандат СММ ОБСЄ у двох російських пунктах пропуску.
0 Київ
