За даними слідства, один із підозрюваних у квітні, у період російської окупації міста, за пропозицією представників РФ обійняв посаду "старшини" у службі тилового забезпечення у незаконному правоохоронному органі, створеному окупантами. Він їздив разом із російськими військовими до тимчасово окупованого Луганська, де отримував поліцейську форму, комп'ютерне обладнання, канцелярію для потреб окупантів.
"Його колега – колишній оперуповноважений – також перейшов на бік ворога. При окупантах він обійняв однойменну посаду. За вказівками російських найманців він контролював громадський порядок, аби окупанти спокійно почувалися в місті", – ідеться у повідомленні прокуратури.
Дії фігурантів правоохоронці кваліфікували як державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України).
Розслідування проводять ДБР, департамент внутрішньої безпеки Нацполіції та СБУ.
Контекст
Наприкінці серпня – на початку вересня українські військові розпочали контрнаступ. У Харківській області Збройні сили України станом на 21 жовтня деокупували 551 населений пункт, повідомили в Офісі президента.
Станом на 25 жовтня під окупацією залишалося менше ніж 2% території Харківської області (до контрнаступу було 32%), повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Про звільнення Вовчанська Держприкордонслужба України повідомила 13 вересня.
На звільнених територіях українські правоохоронці почали затримувати колаборантів, які співпрацювали з окупантами. Зокрема, 20 вересня Державне бюро розслідувань повідомило, що у Вовчанську та Куп'янську затримали українців, які допомагали окупантам.
23 вересня СБУ заявила про затримання в Харківській області двох жителів Куп'янська, які з ідейних міркувань стали "поліцейськими", та віцемерки Вовчанська, раніше оголошеної у розшук за підозрою у державній зраді.