0 Київ
Європейський парламент 2 квітня відреагував на нарощування Росією військової присутності на кордонах з Україною. Спільну заяву членів парламенту опубліковано на офіційному сайті органу.
"Ми глибоко шкодуємо про постійні людські жертви й інші збитки, завдані Україні. Закликаємо до повного дотримання тексту та духу Мінських домовленостей і узгодженого перемир'я", – зазначили в заяві.
Парламентарії звернулися до міжнародної спільноти й лідерів демократичних країн із закликом висловити стурбованість і різке несхвалення дій російської влади.
"Ми закликаємо Росію зробити активні кроки щодо зниження напруженості через припинення нарощування військової потужності та припинення воєнних провокацій і залякування щодо України", – підкреслили в Європарламенті.
2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного та всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 4 лютого глава МВС Арсен Аваков заявив, що на Донбасі "жодного мирного процесу вже немає". Чергове загострення відбулося 26 березня: у районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь із мінометів, гранатометів, великокаліберних кулеметів. Унаслідок обстрілу загинуло четверо бійців ЗСУ. Ще двоє військовослужбовців дістали поранення.
30 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак заявив, що Росія нарощує військову присутність біля кордону з Україною на півдні, сході та півночі: у Брянській, Воронезькій областях, а також в окупованому Криму.
"Очікується додаткове зосередження до 25 батальйонних тактичних груп, які в сукупності з наявними розгорнутими силами і засобами поблизу державного кордону України створюють загрозу воєнній безпеці держави", – сказав він.
Хомчак наголосив, що українські військові готові дати адекватну відповідь "як у разі ескалації в зоні ООС, так і у випадку ускладнення військово-політичної, воєнно-стратегічної обстановки навколо України".
Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес вважає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
За даними Офісу президента станом на 1 квітня, від початку року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів.
Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що переміщення російських військ територіїє РФ не має непокоїти інші держави, це ніяк не загрожує їм.
1 квітня військові аташе США, Канади та Великобританії зустрілися з міністром оборони України Андрієм Тараном і повідомили, що партнери України "уважно спостерігають за ситуацією". Того самого дня глава Пентагону Ллойд Остін провів телефонну розмову з Тараном, під час якої запевнив главу Міноборони, що США не залишать Україну в разі ескалації російської агресії.
2 квітня свою підтримку Україні в телефонній розмові з президентом країни Володимиром Зеленським підтвердив американський лідер Джо Байден.
Зеленський 2 квітня заявив, що українська армія "здатна дати відсіч будь-кому", і це посилює переговорні позиції України в дипломатичному врегулюванні.
