-3 Київ
Українська армія здатна дати відсіч будь-кому, і це посилює перемовні позиції України. Це заявив президент Володимир Зеленський 2 квітня у відеозверненні, яке транслював канал "Україна 24".
"Збереження режиму повного припинення вогню є запорукою продовження важких, але дуже необхідних переговорів у мінському і нормандському форматах. Укотре наголошую: наша армія здатна дати відсіч будь-кому, і це посилює наші позиції для врегулювання ситуації дипломатичним шляхом – саме дипломатичним, який обрала Україна для реінтеграції тимчасово окупованих територій і повернення наших людей", – сказав президент.
Він зазначив, що на цьому шляху Україна має підтримку міжнародних партнерів, зокрема Європи і США.
2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що супротивник веде снайперський вогонь. 4 лютого глава МВС Арсен Аваков заявив, що на Донбасі "жодного мирного процесу вже немає". Чергове загострення відбулося 26 березня: у районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь із мінометів, гранатометів, великокаліберних кулеметів. Унаслідок обстрілу загинуло четверо бійців ЗСУ. Ще двоє військовослужбовців дістали поранення.
30 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак заявив, що Росія нарощує військову присутність біля кордону з Україною на півдні, сході та півночі: у Брянській, Воронезькій областях, а також в окупованому Криму.
"Очікується додаткове зосередження до 25 батальйонних тактичних груп, які в сукупності з наявними розгорнутими силами і засобами поблизу державного кордону України створююють загрозу воєнній безпеці держави", – сказав він.
Хомчак наголосив, що українські військові готові дати адекватну відповідь "як у разі ескалації в зоні ООС, так і у випадку ускладнення військово-політичної, воєнно-стратегічної обстановки навколо України".
Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес вважає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
За даними Офісу президента станом на 1 квітня, від початку року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів.
1 квітня військові аташе США, Канади і Великобританії зустрілися з міністром оборони України Андрієм Тараном і повідомили, що партнери України "уважно спостерігають за ситуацією". Того самого дня очільник Пентагону Ллойд Остін провів телефонну розмову з Тараном, під час якої запевнив главу Міноборони, що США не залишать Україну в разі ескалації російської агресії.
2 квітня свою підтримку Україні в телефонній розмові із президентом країни Володимиром Зеленським підтвердив американський лідер Джо Байден.
