"У музеї "Голоси Мирних" з'явилася спеціальна колекція історій маріупольців, які, утративши все, змогли почати нове життя. Це голоси тих, хто пройшов крізь пекло війни, пережив евакуацію, переїзди, ночівлі в підвалах і жах обстрілів. Читайте історії маріупольців на сайті музею", – ідеться в дописі.
До збірки ввійшла історія маріупольця Сергія. Фонд повідомив, що нещодавно він отримав кімнату в соціальному гуртожитку у Дніпрі в межах проєкту "ЯМаріуполь. Житло". Фонд Ріната Ахметова підтримав проєкт, узявши на себе облаштування зон спільного користування: кімнат для відпочинку, коворкінгів, кухонь, коридорів, дитячих кімнат і майданчиків. Облаштовані гуртожитки вже відкрили у Дніпрі й Києві. Заплановано відкриття таких об'єктів соціального житла в Чернівцях і Запоріжжі.
"Повернуся до Маріуполя лише тоді, коли він знову стане українським. А поки житиму тут", – сказав Сергій.
80-річна Тамара з Маріуполя довірила свою історію музею. Вона розповіла, що втратила дім, майно і звичне життя. За її словами, після евакуації вона орендувала житло у Дніпрі, віддаючи майже всю пенсію, а тепер отримала окрему кімнату в гуртожитку.
"У мій будинок потрапила бомба. Дуже важко це усвідомити. Слава богу, що допомогли з житлом. У мене навіть у квартирі такого не було, як тут. Усе нове, після ремонту", – сказала жінка.
Жителька Маріуполя Наталія розповіла, що її сім'я дивом вижила, рятуючись із Маріуполя.
"Був приліт – потрапило до сусідів. Їх усіх убило, близько 10 людей. А на нас просто дах упав. Ми вижили якимось дивом. Це було дуже страшно. Тут, у Дніпрі, намагаюся про це не згадувати. На щастя, ми отримали кімнату. Для нас це дуже велика допомога, бо житло дороге. А коли ти без нічого – це справжній порятунок", – ділиться Наталія.
Зараз сім'я Наталії живе в кімнаті гуртожитку. За її словами, це їхній перший крок до спокою й нового життя.