"Ні води, ні людей – нікого я не бачила". 98-річна жінка, яка вийшла з окупації й пішки пройшла 10 км, померла 

Жінка 40 років пропрацювала провідницею й жила в Очеретиному, а у квітні 2024 року під обстрілами втекла від російських окупантів, які вже зайшли до населеного пункту.

"Паличка ось ця одна була – маленька. І я тією паличкою дійшла до казьоних домів, схопила розбиту дошку, ото як з хат кидало. Я – за ту драну дошку. Вже тоді – з двома. І пішла до асфальту. Дійшла до асфальту і цілий день ішла. Ні води, ні людей – нікого я не бачила", – розповіла Ломіковська "Суспільному".

Під обстрілами вона здолала приблизно 10 км.

"Стріляли солдати. А куди вони стріляли: чи бачили мене і, може, мене хотіли вбити? А я вже думаю: та хай уже вбивають. Скільки ж я можу йти?" – згадувала жінка.

На підконтрольній Україні території жінку спочатку побачили військові, які передали її поліцейським загону "Білий янгол". Далі бабуся зустрілася з онукою, а пізніше добродії подарували переселенці будинок у Дніпрі, де вона й оселилася з онукою. Ломіковська пригадувала, що в Очеретиному все згоріло, тож повертатися буде нікуди, однак мріяла зібратися великою родиною.

Онука розповіла журналістам, що жінка померла 18 жовтня.

"Смерть була раптова, серце, інфаркт", – пояснила Світлана.

Поховали Ломіковську на цвинтарі під Дніпром.

Історію жінки також публікувала поліція Донецької області.