+12 Київ
Порушення режиму припинення вогню на Донбасі, введеного з 27 липня цього року, потрібно ретельно розслідувати. Для цього необхідно створити відповідну інфраструктуру, заявив 11 серпня міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Москві, яку транслювала телекомпанія RT.
За його словами, противники зазвичай стверджують, що саме інша сторона є порушником. Ситуація стала б набагато об'єктивнішою, якби можна було реально перевірити, хто насправді порушує режим тиші.
Маас уточнив, що режим припинення вогню на Донбасі – це важливий сигнал, однак за ним має бути зроблено інші кроки, зокрема розведення сил і засобів, розмінування та вирішення гуманітарних питань.
Глава німецького МЗС позитивно оцінив відновлення роботи спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі по обидва боки лінії зіткнення. Раніше її діяльність на не підконтрольній Україні території блокували сепаратисти під приводом карантинних заходів через пандемію коронавірусу.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі. Президент України Володимир Зеленський зазначав, що Об'єднані сили на Донбасі будуть відповідати на ворожі обстріли і після набуття перемир'ям чинності.
Режим припинення вогню набув чинності з опівночі 27 липня. Бойовики "ЛДНР" заявили про готовність виконувати домовленості, однак пізніше порушили їх.
Командувач операції Об'єднаних сил Володимир Кравченко підкреслював, що українські військові будуть розцінювати як наступ будь-який обстріл із боку російських найманців.
