"Тегеран за три дні". NYT написала про схожість війни Трампа в Ірані й Путіна

Світ

Початок війни президента США Дональда Трампа в Ірані має "неймовірні схожості" з війною нелегітимного президента країни-агресора Росії Володимира Путіна проти України. Про це йдеться в аналітичній статті The New York Times (NYT), яку опублікували 8 березня.

Видання звернуло увагу, що США пояснили ескалацію на Близькому Сході та свою участь в атаках на Іран наміром закінчити війну, якої вони не починали. Таке саме формулювання використовував і Путін, коли також заявляв, що нібито війну в Україні почала не РФ. Глава Білого дому, як і глава Кремля, не називає атаки на Іран війною, використовуючи термін "операція". У Путіна вона "спеціальна воєнна" (СВО), у Трампа – "Епічна лють". На думку NYT, така риторика створює враження контрольованості, хоча насправді йдеться про масштабні бойові дії з невизначеними цілями.

І Путін, і Трамп перебільшували загрози, щоб виправдати свої дії. Кремль говорив про "денацифікацію" й "демілітаризацію" України, тоді як Білий дім описував Іран як джерело "кровопролиття й масових убивств". Обидва закликали солдатів країни-противника скласти зброю, погрожуючи "вірною смертю" в разі відмови, а також пропонували військовим "узяти владу у свої руки", ідеться у статті.

Говорячи про строки завершення операції в Ірані Трамп заявляв, що "ще трохи" – і США виграють війну. Амбіції Путіна на початку повномасштабного вторгнення були такими самими. Тому прокремлівські й антикремлівські блогери в Росії почали говорити про "Тегеран за три дні", пригадуючи зарозумілі заяви Кремля про "Київ за три дні".

Схожість видно й у зміні цілей лідерів, пише ЗМІ. Путін починав із заяв про зміну режиму в Києві, але згодом звузив амбіції до контролю над Донбасом. Трамп так само то вимагає "беззастережної капітуляції" Ірану, то обмежує цілі до знищення його ядерної програми й ракетного арсеналу.

Разюча відмінність, на думку NYT, полягає в низьких показниках російських військових і витонченості повітряної кампанії США й Ізраїлю. Але, за словами аналітиків, цінність військової вогневої потужності обмежена, коли незрозуміло, чого вона має досягти.

Професорка міжнародних досліджень Північно-Західного університету Марія Ліпман, яка спеціалізується на Росії, зазначила, що вона побачила відлуння війни Путіна в діях Трампа із "самої неймовірності того, що відбувається". Видання пояснює, що переважна частина росіян спочатку ігнорувала можливість вторгнення в Україну. Водночас, оговтавшись від початкового шоку після початку війни, багато з них погодилося з твердженням Путіна про те, нібито західна агресія проти Росії не залишила йому іншого вибору, окрім як розпочати війну в Україні. Тепер Трамп, на думку Ліпман, розпочавши війну з Іраном, "зробив крок у невідоме", і на США й американців "чекає більше нестабільності, ніж вони усвідомлюють зараз".

Контекст

Уранці 28 лютого Ізраїль і США оголосили про воєнну операцію в Ірані ( Ізраїль назвав її "Левовий рик", США – "Епічна лють"). Трамп заявив про намір захистити американський народ, усунувши загрози з боку іранського режиму.
У Тегерані пригрозили "нищівним" ударом у відповідь і скерували ракети й безпілотники по кількох країнах Близького Сходу, де є американські військові бази, – Катару, Кувейту, ОАЕ й Бахрейну.
1 березня Трамп заявляв, що воєнна операція в Ірані може тривати чотири тижні. Politico 5 березня повідомляло, що операція США проти Ірану може тривати не менше ніж 100 днів і, ймовірно, затягнеться до вересня.
The New York Times написала, що за перший тиждень війни з Іраном США витратили приблизно $6 млрд. Сенатор-республіканець Том Тілліс в інтерв'ю CNN заявив, що Трамп має дати американському народу й Конгресу США "чіткість" щодо операції в Ірані й зрозуміло сформулювати свої "цілі й завдання", тому що американський народ сумнівається щодо доцільності участі США у війні на Близькому Сході.