Стефанішина зазначає, що угоду зі США щодо використання природних копалин досі обговорюють, і "ми очікуємо, що її буде підписано".
Також вона сказала, що уважно стежить за розвитком подій із боку США, але політикиня впевнена, що Європейський союз, "хоч і вагається в багатьох питаннях", буде достатньо сильним, щоб допомогти Україні перемогти.
Як ідеться в публікації агентства АР 17 лютого, речник Ради національної безпеки Білого дому Браян Г'юз вважає, що президент України Володимир Зеленський "недалекоглядно поставився до чудової можливості, яку адміністрація Трампа надала Україні", коли не підписав угоду.
Г'юз заявив, що угода про корисні копалини дасть американським платникам податків можливість "повернути" гроші, надіслані Києву, і водночас сприятиме зростанню української економіки.
Контекст
Про можливість угоди з Україною на $500 млн Трамп уперше заявив журналістам The New York Post 8 лютого. 3 лютого Трамп сказав, що хоче обміняти американську допомогу на рідкісноземельні метали з України.
Зеленський, коментуючи заяву американського президента, зазначив, що в Києві відкриті до того, що "все це може бути розроблено з партнерами", які допомагають захистити Україну, і "це абсолютно справедливо".
Politico писало, що Україна заманює Трампа своїми багатствами корисних копалин і той, найімовірніше, вважатиме, що країну варто рятувати через них.
10 лютого Трамп сказав, що Україна погодилася передати США доступ до запасів рідкісних корисних копалин на $500 млрд за військову допомогу.
ЗМІ писали 14 лютого, що Зеленський відмовився від пропозиції делегації Конгресу США підписати на полях Мюнхенської конференції з безпеки меморандум, згідно з яким Штати отримали б 50% усіх майбутніх запасів мінералів в Україні. Причиною цього стала відсутність у документі гарантій безпеки для України. Наступного дня Зеленський сказав, що "не дав підписувати угоду" зі США про копалини, оскільки "вона ще не готова для того, щоб захистити інтереси" України.
15 лютого Financial Times із посиланням на джерела написала, що Зеленський наполягає, щоб будь-яка угода щодо українських рідкісноземельних корисних копалин була безпосередньо пов'язана з американськими та європейськими гарантіями безпеки, і що глава Української держави хоче, щоб інші країни, включно з державами ЄС, брали участь у майбутньому розробленні природних ресурсів України. Ще одним спірним пунктом угоди було положення, що всі спори про права на українські ресурси мають вирішувати в судах Нью-Йорка, зазначила FT.
17 лютого The Telegraph із посиланням на конфіденційний проєкт документа від 7 лютого писав, що проєкт угоди про українські корисні копалини, який підготувала адміністрація Трампа, містив пропозиції, котрі для України були гіршими (у відсотках від ВВП), ніж репарації Німеччини за Першу світову війну.
-4 Київ
