"9 квітня 2025 року обвинувачений екскерівник ДФС Роман Насіров не прибув на засідання у Вищий антикорупційний суд. Захист зазначив, що Насіров був призваний до лав ЗСУ під час мобілізації, тому не може прибути до суду. Зробив він це добровільно. Також на цій підставі захист подав клопотання про зупинення провадження", – ідеться в повідомленні.
В антикорупційній організації зазначили, що на суді прокурорка заперечувала проти зупинення провадження, "оскільки спочатку треба здійснити виклик Насірова до суду", і він може брати участь у засіданнях дистанційно.
"Суд відклав розгляд цього питання для збору інформації. Наступне заплановане засідання на 11 квітня. Нагадаємо, що справа Насірова вже перебуває на стадії судових дебатів і наближається до вироку", – наголосили у TIU.
Організація пише, що Верховна Рада у травні 2024 року дозволила звільняти засуджених від відбування покарання в обмін на проходження контрактної військової служби, однак позбавила такого права топкорупціонерів.
Контекст
Насіров керував ДФС із травня 2015-го до березня 2017 року. 2 березня Насірова затримали за підозрою у зловживанні владою і службовим становищем, що призвело до збитків на суму майже 2 млрд грн. За даними слідства, на посаді керівника ДФС він ухвалював рішення на користь бізнесмена-втікача Олександра Онищенка, стосовно якого розслідують провадження за підозрою в махінаціях із газом.
Суд обрав Насірову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 100 млн грн. 16 березня Насіров вийшов на волю після того, як його дружина внесла за нього потрібну заставу. У вересні 2018 року суд дозволив Насірову зняти електронний браслет, у січні 2019-го – виїжджати за межі Київської області, а в березні зменшив розмір застави до 36 млн грн.
У жовтні 2022 року Насірова знову затримали. Йому обрали запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави в розмірі 523,2 млн грн, але потім заставу кілька разів зменшували. У травні 2024 року за нього внесли заставу в розмірі 55 млн грн.
За версією слідства, протягом 2015–2016 років тодішній голова ДФС України за пособництва свого радника отримав на свою користь і на користь третіх осіб понад 722 млн грн неправомірної вигоди за дії, пов'язані з відшкодуванням ПДВ у розмірі 3,2 млрд грн юридичним особам, підконтрольним власнику агрохолдингу, бізнесмену Олегові Бахматюку. Про підозру в наданні цього хабаря повідомили Бахматюка (підприємець перебуває за кордоном, в Україні суд заарештував його заочно). У травні 2023 року справу передали до суду.
+9 Київ
