Автор зазначає, що, незважаючи на нещадні атаки країни-агресора РФ, Україна, яка поступається за чисельністю й озброєнням, і далі чинить опір.
Однак у міру того як підтримка США й миротворчі зусилля слабшають, українські військові на передовій відчувають виснаження. "Питання, яке більше не є гіпотетичним, стає дедалі реальнішим і важливішим: що, якщо Україна впаде?" – ідеться в колонці.
Програш України, якщо він станеться, стане епічним стратегічним провалом Заходу, який буде порівнянним або навіть перевершуватиме катастрофи в Афганістані й Іраку, пише автор. За його словами, негативні наслідки для Європи, Великобританії, трансатлантичного альянсу й міжнародного права "воістину жахають".
Те, як довго Україна зможе тримати лінію фронту – на полі бою, у небі, дипломатично й політично, – викликає серйозні сумніви, зазначає Тісдалл. Їй бракує людських ресурсів, боєприпасів і ракет-перехоплювачів. Вона все ще може завдати сильного удару у відповідь, як, наприклад, під час спецоперації "Павутина", але тимчасові успіхи не змінюють базового дисбалансу сил, ідеться в публікації.
Також Україні бракує надійних союзників, тоді як РФ зібрала довкола себе Північну Корею, Іран і Китай, які допомагають її військовій промисловості, пише автор. Президент США Дональд Трамп залишається найбільшим головним болем Києва у дипломатії, зазначає Тісдалл.
"Одне приємне слово від його усміхненого кремлівського колеги може миттєво змінити його [Трампа] позицію. Як і всі задираки, Трамп інстинктивно віддає перевагу сильнішій стороні. Не дивно, що Путін розраховує виснажити Україну, виснажити допомогу Заходу і виграти війну", – ідеться у статті.
Щоб виправити ситуацію, Тісдалл закликає НАТО зайняти жорсткішу позицію, зокрема гарантувати безпеку неба над Україною і збивати російські повітряні цілі. "Якби у НАТО вистачило сміливості, він міг би загнати його назад у кут", – пише автор.
Поразка України й урегулювання на умовах Путіна стали б для Заходу стратегічним провалом, який віщує епоху перманентного конфлікту, що розростатиметься по всій Європі, ідеться в публікації. Потрібно докласти більше зусиль, щоб переконати російських політиків і громадськість у тому, що цю війну, яка так дорого обійшлася їхній країні в людських життях і матеріальних втратах, можна припинити завдяки переговорам і що альтернативи набагато гірші.
"Головного архітектора цього жаху, головного винуватця ганьби Росії має бути знешкоджено, скинуто і віддано міжнародному правосуддю. Упасти має Путін, а не Україна", – резюмує автор.