"Не варто цього робити [вторгнення в Україну]. Усе, що ми почули від росіян, – неправда. Виявилося, що Росія не така сильна, а Україна не така слабка. Тому краще взагалі не брати участі у війнах", – заявив Ван Гуанцзюн.
Окрім того, полонені іноземці розповіли, чому вирішили взяти участь у війні в Україні. Як цитує Oboz.ua, Ван Гуанцзюнь під час COVID-19 втратив роботу, а щоб "підзаробити", вирішив долучитися до бойових дій. Чжан Ренбо – навпаки, за його словами, із "досить заможної" за китайськими мірками сім'ї.
"Я спочатку поїхав до Росії з метою подорожувати, а потім вирішив заробити грошей, але не очікував, що зрештою я опинюся саме в такій ситуації", – розповів один із полонених.
Однак обидва полонені розповіли, що росіяни майже всі їхні гроші забирали собі. Уривок пресконференції пубілкує Oboz.ua.
"Фактично ці кошти [зарплату] разом із телефоном, де було встановлено застосунок, пов'язаний із карткою, періодично забирали росіяни й витрачали під приводом витрат на пальне, зарядні пристрої та інше", – сказав полонений.
Контекст
8 квітня стало відомо, що бійці 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ поблизу населених пунктів Тарасівка й Білогорівка взяли в полон двох громадян Китаю. У них були документи, паспорти і кредитні картки.
МЗС України викликало тимчасового повіреного у справах Китаю для пояснень.
ЗСУ переказали УП розповідь одного з полонених китайців про те, що в російську армію він пішов, щоб набути громадянства РФ, заплативши посереднику 300 тис. руб. (приблизно 143 тис. грн). Полонений стверджує, що його сім'я знала про наміри виїхати у РФ, але офіційно він поїхав до країни-агресора як турист.
Громадяни Китаю, котрі воювали проти України у складі російської армії й котрих українські військові захопили в полон, не мають поранень. Про це 9 квітня проінформувала Служба безпеки України, показавши фото китайців і їхні документи.
9 квітня Зеленський на пресконференції повідомив, що разом з окупантами воює щонайменше 155 громадян Китаю, це зафіксували українські спецслужби. Того самого дня МЗС Китаю обіцяло, що спільно з Україною перевірить цю інформацію.