Зараз Агудов разом із дружиною і двома дітьми живе у Дніпрі – в оновленому гуртожитку. Кімнату вони отримали в межах проєкту "ЯМаріуполь. Житло", головним партнером якого є Фонд Ріната Ахметова. Також Олександр дістав підтримку від "Серця Азовсталі" – сертифікат на придбання побутової техніки і проходження комплексного обстеження організму.
"Я заплатив дуже високу ціну за те, що працював у Маріуполі. Якби я виїхав, діти були б здоровіші. Маленька народилася з пороком серця, уже зробили три операції. Старший – дитина війни, має психологічну травму. З іншого боку, якби я виїхав, то не поважав би себе як рятувальника. Тому інакше я не міг вчинити", – зазначив чоловік.
Агудов і сам не раз опинявся на межі "життя і смерті". Його автомобіль обстрілювали росіяни, одного разу в нього поцілив ворожий танк.
"Це як у фільмі жахів. Коли ти заїжджаєш – довкола будівлі горять, бігають військові з білими та синіми стрічками й перестрілюються. Були випадки, коли вже бійні немає, а росіяни по нас стріляли, як у тирі", – розповів він.
У Маріуполі дружину й сина рятувальник відвіз у бомбосховище пожежної частини, де було понад 300 цивільних. Та, коли місто опинилося в оточенні, рятувальники почали евакуацію – залишатися стало небезпечно. За кілька годин до обстрілу пожежної частини він відправив сім'ю в Запоріжжя, а сам залишився.
"Чоловік мені розповідав, що приїхали на місце, а людина потрапила під плиту, і не було спеціальної техніки, щоб її дістати. Тоді він сказав: "Зараз прийду, візьму спецобладнання". Він не міг її врятувати, бо вже нічого не можна було зробити. Але вона не помирала в агонії – вона померла, знаючи, що її намагалися врятувати. А він тоді в машині розплакався", – розповіла дружина Агудова.
Рятувальнику вдалося виїхати з Маріуполя – він подолав 20 блокпостів, не раз потрапляв під обстріли, але вижив. Зараз Агудов і далі рятує людей. За це він уже здобув нагороду президента України "За оборону України" й найвищу відзнаку служби – медаль "За відвагу в надзвичайній ситуації".