+5 Київ
У доповіді назвали зброю й боєприпаси, які збройні сили РФ використали для вбивства українських військовополонених, а також докладно розглянули планування, організацію і здійснення вбивства. Окрім того, проаналізували перебіг розслідувань з боку Росії, України й ООН, а також надали подальші рекомендації для України.
Доповідь ґрунтується на інформації з відкритих джерел, включно із заявами військовополонених, котрі вижили або стали свідками атаки, а також на розповідях колишніх військовополонених, які записали у 2024-му й 2025 році.
"Внутрішній аналіз показав, що саме Російська Федерація спланувала й здійснила атаку, однак ООН ніколи публічно не звинувачувала Росію в цьому. Російська Федерація не продемонструвала жодних доказів удару HIMARS по "бараку 200", за винятком фрагментів двох ракет M31, яких очевидці не бачили і які були принесені з невідомого місця для демонстрації журналістам", – зазначають у документі.
Наявні докази, як-от масштаб пошкоджень барака й фізична неможливість прильоту снаряда, який вибухнув біля вхідних воріт, із північного заходу, явно вказують на те, що барак уразили не ракети HIMARS, як стверджувала російська сторона, зазначають у доповіді.
Повідомлення військовополонених, які бачили ці уламки 29 липня, а також отвори й вибоїни, які залишили уламки на елементах барака, і свідчення поранених військовополонених про уламки, котрі витягнули з їхніх тіл, вказують на те, що уламки, найімовірніше, були від боєприпасів для ствольної артилерії.
Аналіз свідчень українських військовополонених з Оленівки, які перебували під час атаки як у "бараку 200", так і у "старих" бараках, дає змогу дійти висновку, що в промисловій зоні колонії сталося чотири вибухи, ідеться в дослідженні. Два сталися поза межами "барака 200" з інтервалом приблизно одна хвилина між ними, а потім два майже одночасні вибухи в самому бараку: біля вхідних воріт і на даху.
Експерти зазначають, що єдиний тип боєприпасів у РФ, який може спричиняти інтенсивний термічний вплив і відповідає всім іншим параметрам боєприпаса, котрий аналізували, – це 3ВОФ119, розроблений Російською Федерацією 120-мм нарізний постріл, що складається з термобаричного осколково-фугасного снаряда 3ОФ74 і його детонатора, а також системи заряду.
Найімовірніший кут падіння першого снаряда, який уразив барак (≈33°), дає змогу приблизно оцінити відстань, з якої його обстріляли: від 2 км до 8 км. На траєкторії польоту цього снаряда є тільки один населений пункт – село Любівка, зазначають у дослідженні.
"Атака під чужим прапором на "барак 200", імовірно, була елементом ширших російських зусиль зі зриву зростаючих поставок західної зброї в Україну, які, ймовірно, включали й інші операції під чужим прапором. Такі зусилля мали потребувати наказу з найвищого державного рівня. Конкретний план атаки (загальний або детальний) мав бути схвалений до 15 липня, тоді як його реалізація 28 липня могла бути пов'язана не тільки із засіданням Ради Безпеки ООН щодо України 29 липня, а й із загальним дедлайном для всіх операцій під чужим прапором", – ідеться в документі.
