Війна в Україні

Суд збільшив розмір застави до 40 млн грн для експосадовця Міноборони, якого підозрюють у закупівлі неякісних бронежилетів для армії

7 лютого 2023, 11.29 Этот материал также можно прочитать на русском

Про затримання фігуранта СБУ повідомила 1 лютого Фото: Служба безпеки України / Telegram

Судова палата з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги, подані прокурором і захистом у справі колишнього співробітника одного з департаментів Міністерства оборони України. Про це пресслужба суду повідомила 6 лютого.

Сторони оскаржили рішення Шевченківського районного суду міста Києва, який задовольнив клопотання Служби безпеки України й застосував щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 1 квітня з можливістю застави у розмірі 2,68 млн грн. Апеляційна інстанція залишила чинним строк затримання, водночас збільшивши заставу майже в 15 разів.

"За результатами апеляційного розгляду апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 1 лютого 2023 року скасовано та постановлено нову, якою клопотання слідчого 4-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБУ задоволено частково. Застосовано до підозрюваного Х. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 1 квітня 2023 року включно з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 40 млн грн", – зазначено в рішенні.

Пресслужба не називає імені підозрюваного. Імовірно, ідеться про колишнього директора департаменту закупівель Міністерства оборони України Богдана Хмельницького, якого СБУ повідомила про підозру за фактом розтрати державних коштів на суму 107,8 млн грн і забезпечення підрозділів Збройних сил України неякісними бронежилетами.

Разом із ним у справі проходять ексзаступник міністра оборони Вячеслав Шаповалов і колишній заступник держпідприємства "Промоборонекспорт" Володимир Терещенко. Їх обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним через зловживання службовим становищем) та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ) Кримінального кодексу України.

Контекст

21 січня видання ZN.UA повідомило, що відповідно до угоди Міноборони від 23 грудня 2022 року міністерство закуповує продукти для українських військовослужбовців удвічі-втричі дорожче, ніж вони коштують у київських супермаркетах.
ТОВ "Актив компані", про контракт із яким ішлося у статті, 22 січня виступило з офіційною позицією щодо скандалу у ЗМІ. Керівництво компанії стверджує, що порівняння цін на окрему одиницю товару в супермаркеті з вартістю в контракті є неправильним та маніпулятивним і що розголошення деталей контрактів ставить під загрозу безпечну роботу для постачання армії.
Міністерство оборони опублікувало свою позицію щодо цього питання також 22 січня. У відомстві вважають, що інформацію про закупівлю поширюють "з ознаками умисних маніпуляцій" і вона вводить в оману.
Пізніше в Міноборони заявили, що сталася "звичайна технічна помилка", відомство зараз проводить внутрішні перевірки, виправляє неточності й готує додаткові угоди щодо постачання. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний запевнив, що в Міноборони та ЗСУ – "нульова толерантність до корупції".
24 січня Хмельницького та Шаповалова звільнили.
Після скандалу народні депутати зареєстрували законопроєкт №8381 "про повернення певної прозорості в оборонних закупівлях".