"Серед 1 тис. українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного азовця. Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців. Це виглядає як знущання. Над тими, хто четвертий рік знаходиться під нелюдським тиском у російському полоні, у найгірших умовах. Над їхніми рідними, близькими і побратимами. Над тими, кому давали гарантії та хто має абсолютне право бути у пріоритеті на обміни, тому що вони вийшли в полон не за власним бажанням, а за наказом вищого командування", – написав він.
За словами Прокопенка, він не вірить, що єдина причина відсутності азовців у більшості обмінів – це небажання росіян віддавати їх. Він вважає, що якби це було так, ані він, ані інші бійці "Азову" не повернулися б раніше з полону.
"Причина в іншому. Якщо напрацьований механізм перестає працювати, щоразу очікувати іншого результату – безумство. Необхідно змінювати тактику. Росіяни відмовляються обмінювати азовців на своїх звичайних солдат? Знаходимо варіанти запропонувати їм когось, хто важить для них більше, ніж омський контрактник. Україна забита російською агентурою під саму зав'язку – про це прекрасно знають усі спеціальні служби, яким просто потрібно дати команду. Думаю, попи з Московського патріархату, які відкрито працюють на російські спецслужби, мають зацікавити росіян більше, ніж солдати, котрими РФ засипає землі України", – зазначив командир "Азову".
Він також пропонує спробувати пропрацювати питання участі України у процесах обмінів між західними союзниками і росіянами. Прокопенко зазначив, що Україна має унікальний досвід, знання і цінну для всього західного світу інформацію. Це все також може бути обмінним фондом України.
"Варіанти є, нам необхідно лише адаптуватися й почати шукати нові шляхи і конфігурації. Тому що жодного азовця серед 1 тис. обміняних – це ганьба для всієї нашої держави. Я не вірю, що влада зацікавлена в поверненні азовців, якщо обмінами четвертий рік неефективно займаються одні й ті самі люди", – написав Прокопенко.