Чолле зазначив, що на зустрічі з Вучичем висловив побоювання щодо діяльності "Вагнера". За його словами, військова компанія намагається вербувати солдатів у Сербії та інших країнах, і у США вважають, що "цього не можна допустити".
За словами радника, США з "нетерпінням чекають спільної роботи з урядом у Белграді та в інших місцях, де "Вагнер" активний, щоб покласти край їхній діяльності".
У ЗМІ засновника ПВК "Вагнер" бізнесмена Євгена Пригожина називають "кухарем [президента РФ Володимира] Путіна", оскільки його компанії обслуговували фуршети найвищих посадовців РФ.
Пригожин із 2016 року перебуває під американськими санкціями через агресію Росії щодо України (у Вашингтоні вважають, що він надає матеріальну підтримку й технологічну допомогу російській владі). Санкції введено також проти ПВК "Вагнер" та "Агентства интернет-исследований", відомого як "фабрика тролів". На ПВК "Вагнер" обмеження наклали 2017 року за участь у конфлікті в Україні й порушення її територіальної цілісності, а на "Агентство интернет-исследований" – 2018 року за кібератаки та втручання у президентські вибори у США 2016 року.
Окрім того, санкції проти Пригожина запровадили Євросоюз, Великобританія, Канада, Швейцарія, Австралія, Нова Зеландія, Японія та Україна.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Пригожин особисто зайнявся вербуванням ув'язнених, які відбувають покарання у російських в'язницях, для участі в бойових діях на боці російської армії. Пригожин неодноразово публічно критикував російську армію та генералів. "Багато хто з тих, хто є так званими кадровими [військовими], не навчилися нічого, окрім як підборами клацати, цяцьки носити й гарні доповіді писати", – заявив він у жовтні.
За даними Reuters, у складі ПВК приблизно 50 тис. найманців, із яких понад 1 тис. було вбито під Бахмутом у період із кінця листопада до початку грудня 2022 року. Загальні втрати вагнерівців становили, згідно з повідомленням, 4100 убитими та 10 тис. пораненими.
+16 Київ
