$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

У Кремлі пояснили, чому Росія відмовилася підтримати припинення вогню на Донбасі з 1 квітня

У Кремлі пояснили, чому Росія відмовилася підтримати припинення вогню на Донбасі з 1 квітня Пєсков відповів, чому РФ відмовилася підтримати перемир'я
Фото: ЕРА
Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на сході України 31 березня не вдалося погодити повернення до перемир'я на Донбасі з 1 квітня – Росія відмовилася підтримати пропозицію України і ОБСЄ. Спікер президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков сказав, що Росія "не може" забезпечити всеосяжного перемир'я.

Прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи відмову Росії підтримати повернення до перемир'я на Донбасі з 1 квітня, повторив тезу Кремля про те, що РФ "не є учасницею конфлікту" на сході України.

Про це він заявив 2 квітня, пише "Інтерфакс".

Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на сході України 31 березня не вдалося погодити повернення до перемир'я на Донбасі з 1 квітня – Росія відмовилася підтримати пропозицію України і ОБСЄ.

Пєсков сказав, що РФ "не може" забезпечити всеосяжного перемир'я, а може "використовувати свій вплив" і працювати над виконанням досягнутих домовленостей.

Він вважає, що питання перемир'я стосуються Збройних сил України та незаконних збройних формувань "ЛДНР".

2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.

22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.

На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що супротивник веде снайперський вогонь. 4 лютого глава МВС Арсен Аваков заявив, що на Донбасі "жодного мирного процесу вже немає". "Діють снайперські пари, діють міномети, обстріли. Війна триває", – сказав він. За даними Офісу президента, станом на 1 квітня від початку року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів.

Чергове загострення відбулося 26 березня: у районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь із мінометів, гранатометів, великокаліберних кулеметів. Унаслідок обстрілу загинуло четверо бійців ЗСУ. Ще двоє військовослужбовців дістали поранення.

Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак уточнив, що українські військові загинули поблизу Шумів унаслідок снайперського вогню.

"Особливий цинізм дій підрозділів окупаційних сил РФ у тому, що снайперський вогонь вели у спини військовослужбовців ООС із об'єкта критичної інфраструктури – насосної станції, за допомогою якої постачають воду як на тимчасово окуповану, так і на підконтрольну Україні територію", – зазначав Хомчак.

Головнокомандувач ЗСУ додав, що Росія нарощує військову присутність поблизу кордону з Україною на півдні, сході та півночі.

1 квітня військові аташе США, Канади і Великобританії зустрілися з міністром оборони України Андрієм Тараном і повідомили, що партнери України "уважно спостерігають за ситуацією". Того самого дня очільник Пентагону Ллойд Остін провів телефонну розмову з Тараном, під час якої запевнив главу Міноборони, що США не залишать Україну в разі ескалації російської агресії.