Україна шукає альтернатив Міжнародному комітету Червоного Хреста

Війна в Україні

Україна шукає альтернатив Міжнародному комітету Червоного Хреста. Про це уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив на брифінгу, який транслював медіацентр "Україна – Укрінформ".

Омбудсмен розповів, що Україна в умовах війни з РФ вимагає від міжнародних організацій активних дій із захисту прав людини і шукає нових механізмів, щоб МКЧХ чітко виконував свій мандат. На його думку, наразі організація цього не робить.

Лубінець зазначив, що "є позитивні моменти" і той факт, що Міжнародний комітет Червоного Хреста "вчасно назвав речі своїми іменами" і на своєму сайті назвав війну Росії проти України міжнародним воєнним конфліктом, а не "кризою в Україні", вже є проривом.

"Це вже, на мій погляд, є проривом. Але цього недостатньо. Ми будемо вимагати, у тому числі через міжнародних партнерів, щоб Міжнародний комітет Червоного Хреста повністю виконував свій мандат. Але паралельно ми шукаємо альтернатив. Чи є вони? Є. Організація Об'єднаних Націй. У своїй структурі вони мають уже комітет із прав людини, там є і верховний комісар із прав людини. Чи дозволяє їхній мандат приїжджати на території країн, які перебувають у стані війни? Так, дозволяє. Чи дозволяє їхній мандат відвідувати місця утримання військовополонених і цивільних заручників? Так, дозволяє", – додав уповноважений.

Він сказав, що говорив представникам міжнародних організацій, що чекає на реакцію, коли повідомляє їм про проблеми.

"Я їм напряму кажу: "Якщо я як омбудсмен заявляю про системні проблеми, я від вас вимагаю реакції. Якщо я не бачу від вас реакції, то я буду про це розказувати українському суспільству і я буду про це розказувати міжнародній спільноті. Можете трактувати це як завгодно, навіть як тиск на міжнародні організації. Але якщо ви не хочете виконувати свою роботу, ви не залишаєте мені вибору. Я кажу не про себе, я кажу про громадян України, яких кожного дня вбивають, катують, ґвалтують і примусово депортують. Якщо ви робите вигляд, що нічого не відбувається, то... ви так робили вісім років. І в тому числі через вашу "глибоку стурбованість" агресор пішов далі і вже більше восьми місяців триває відкрита війна, під час якої РФ намагається захопити всю територію нашої держави. Це колективна відповідальність, у тому числі Міжнародного комітету Червоного Хреста", – резюмував Лубінець.

Контекст

Україна звинувачує МКЧХ у неефективності щодо доступу до військовополонених, яких утримує Росія. Червоний Хрест має діяти потужніше, заявляв президент України Володимир Зеленський.
13 жовтня відбулася онлайн-зустріч представників МКЧХ, міжнародних організацій та української влади, під час якої Україна висунула вимогу до Міжнародного комітету Червоного Хреста за три дні скерувати місію до Оленівки Донецької області, де внаслідок теракту 29 липня загинуло приблизно 50 українських військовополонених. 14 жовтня у МКЧХ відповіли, що "поділяють розчарування" у зв'язку з відсутністю доступу до всіх військовополонених, але наголосили, що "не можуть силоміць проникнути туди, куди їх не пустили".
15 жовтня під час розмови з президенткою МКЧХ Мір'яною Сполярич-Еггер глава ОП Андрій Єрмак закликав представників організації відвідати разом з українською делегацією контактну лінію та вимагати допустити місію на тимчасово окуповану територію для перевірки стану українських полонених в Оленівці.
17 жовтня українська делегація разом з омбудсменом приїхали на лінію розмежування й очікували там на представників МКЧХ, але ті не приїхали. За словами Лубінця, причина – у відсутності гарантій безпеки з боку Росії.
Із моменту теракту в Оленівці Росія не пустила туди ні українського омбудсмена, ні МКЧХ. Заступниця генсека ООН Розмарі Дікарло 7 вересня заявила, що місія ООН розпочне роботу в Оленівці "найближчими днями", ця місія теж поки не вирушила до Оленівки. В ООН повідомили, що не скеровують своїх експертів туди, "не переконавшись, що є всі гарантії безпеки".