"Україна залишається прихильною до мирного вирішення російсько-українського конфлікту дипломатичним способом. Україна хоче миру, безпеки та стабільності не тільки для себе, але також для всієї Європи. Водночас хочу наголосити, що якщо Росія обере шлях ескалації, Україна захищатиметься", – заявив він.
За словами Кислиці, потрібно й надалі використовувати всі політичні можливості для деескалації.
"Потрібно оживити нормандський формат та тристоронню контактну групу. Це необхідні кроки. І в обох [переговорних форматах] Україна і Росія є сторонами конфлікту. І вони створюють широку можливість для прямого діалогу. Це той діалог, якого Росія і надалі уникає", – заявив дипломат.
Він наголосив, що Україна готова продовжити діалог у всіх форматах, зокрема у нормандському на рівні лідерів держав.
"Ми шкодуємо, що РФ не готова до проведення саміту "Нормандської четвірки", – сказав постпред.
Контекст
Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
Навесні 2021 року Росія почала нарощувати чисельність військ поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, пояснюючи це військовими навчаннями. Після кількох тижнів напруженості РФ частково відвела частини до місць постійної дислокації.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ повідомили, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Пізніше про загрозу нового вторгнення РФ неодноразово заявляли і лідери західних країн.
США та НАТО закликали Росію до деескалації напруження на кордоні України.
У Білому домі проінформували 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі. 11 лютого, за даними The Guardian, президент США Джо Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.
Міністр оборони України Олексій Резніков 6 лютого зауважив, що ймовірність значної ескалації з боку Росії оцінюють як низьку. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряним та морським компонентом. 14 лютого Резніков зазначив, що РФ не створила жодного ударного угруповання поблизу кордону з Україною.
11 лютого низка країн, зокрема США, закликали своїх громадян терміново покинути Україну через імовірну ескалацію.
Президент України Володимир Зеленський заявив 12 лютого, що влада розуміє ризики, але, на його думку, в інформаційному просторі зараз надто багато інформації щодо ймовірного вторгнення РФ в Україну, яка провокує паніку.
15 лютого в міноборони РФ заявили, що підрозділи Західного і Південного військових округів починають повернення з навчань до місць постійної дислокації залізницею й автомобільним транспортом. Водночас у Білорусі тривають спільні з РФ навчання "Союзна рішучість – 2022". У них із боку Росії беруть участь війська Східного військового округу і ПДВ.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив 15 лютого, що Альянс поки не бачить ознак деескалації і скорочення кількості російських військ біля кордонів з Україною. Він зазначив, що з Москви надходять сигнали щодо готовності продовжувати дипломатичні зусилля. Зеленський 16 лютого також сказав, що поки Україна не бачить відведення російських військ.
-2 Київ
