+5 Київ
На фронті він потрапив у полон до росіян. Сам Владислав поки не може говорити через складну операцію на горлі. Про все, що відбулося, написав у щоденнику.
Генеральний директор Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко у Facebook описував історію порятунку військового після катувань окупантів.
Тепер сім'я Владислава розповіла про пережите журналістам.
Нацгвардієць боронив українські позиції поблизу Покровська. Кілька тижнів тому його бригада втратила контроль над однією з них. Намагаючись допомогти побратимам, Владислав потрапив у полон.
За словами дружини військового Вікторії, його впіймали одні росіяни, а тоді завели в підвал, де двоє інших катували полонених. Брат Владислава Євген переповідав, що військовим, котрі були розвідниками й раніше потрапили в полон, окупанти "виколювали очі, відрізали губи, чоловічі органи обрізали, вуха, ніс". Нацгвардійцю вони перерізали горло й викинули помирати в яму. У ній, окрім нього, було семеро закатованих. Росіяни вважали, що всі вони мертві.
Дочекавшись, коли окупанти підуть, Владислав перев'язав горло тканиною й майже п'ять діб повз до українських позицій. Вікторія каже, що чоловіка врятувала спроба ворогів замаскувати яму сміттям, серед якого була розбита пляшка. Нею він розрізав мотузку, яка зв'язувала йому руки.
17 серпня його доправили до одного з медзакладів Дніпропетровської області в украй важкому стані. Його прооперували. Зараз він у реанімації. Лікарі роблять усе можливе, щоб Владислав знову міг говорити. Гендиректор лікарні розповів ЗМІ, що за 11 років війни таке поранення серед військових в цьому медзакладі лікують уперше.
Попри те, що пережив Владислав, він уже думає про повернення на фронт, щоб помститися за побратимів, розповів його брат.
Однак найбільше, за словами рідних, воїн зараз мріє побачити свою чотирирічну доньку, яка "теж така непосидюча, як він точно".
