У зустрічі взяли участь представники виробників НРК, державних замовників, командування ЗСУ, профільних структур Міністерства оборони й Генерального штабу, а також окремих бойових підрозділів, ідеться в повідомленні.
"Учасники зійшлися на головному: роботи вже змінюють логістику, вогневу підтримку й тактичні рішення на полі бою. Але без спрощення процедур, без бюджетного планування, без інституалізованої взаємодії – їхній потенціал залишатиметься нереалізованим", – зазначає Українська рада зброярів.
Під час зустрічі, зазначили організатори, обговорювали більшість вузлових питань – від відсутності прямих бюджетних інструментів для закупівель НРК до неврегульованих технічних стандартів і потреби в уніфікації.
"Ми бачимо, що ринок уже готовий. Військо – зацікавлене. Технології – перевірені. Те, що блокує прогрес, – це прогалини в системі. Ця зустріч – перший крок до спільної мапи рішень, яка дозволить НРК стати не винятком, а нормою в бойових підрозділах", – сказав виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.
За інформацією Українських роботизованих сил, щонайменше вісім виробників наземних роботизованих комплексів зараз мають кодифіковані вироби, але з ними не укладено жодного контракту. Під час дискусії зазначили, що уже діє бойовий батальйон, який повністю замінив свою логістику на НРК, але масштабування таких рішень можливе лише за умови ефективного регулювання.
"НРК на фронті вже не концепт, а повноцінний інструмент. Але ми стикаємося із ситуацією, коли держава формально визнає спроможність розробки, але не створює механізмів її системного впровадження. Нам критично важливо бачити й розуміти процедуру крок за кроком. І ще важливіше – отримувати реальний фідбек", – наголосив представник Українських роботизованих сил Максим Васильченко.