Війна в Україні

В адміністрації Путіна заявили, що для зустрічі глав МЗС у нормандському форматі немає жодних перешкод

16 червня 2021, 16.02 Этот материал также можно прочитать на русском

У липні 2020 року главам МЗС країн "Нормандської четвірки" не вдалося погодити спільну заяву, зазначив Козак. Фото: kremlin.ru

Проведенню зустрічі міністрів закордонних справ у нормандському форматі (Німеччина, Росія, Україна, Франція) нічого не заважає. Про це в коментарі ТАСС 16 червня заявив заступник керівника адміністрації президента РФ, політичний радник Володимира Путіна на перемовинах "Нормандської четвірки" Дмитро Козак.

За його словами, "немає жодних проблем в організації зустрічі міністрів формату".

Водночас Козак нагадав, що в липні 2020 року главам МЗС країн "Нормандської четвірки" не вдалося погодити спільну заяву.

Заступник глави адміністрації Путіна також зазначив, що із серпня фактично відбулося об'єднання двох форматів – зустрічей глав МЗС і політрадників. За словами Козака, на перемовинах від кожної зі сторін завжди представлено дві людини – уповноважений представник МЗС і політичний радник.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляв 9 червня, що готовий до "предметної розмови" із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим у межах нормандського формату.

"Головне – щоб пан Лавров приїхав на неї домовлятися, а не виступати із класичною російською позицією, що в усьому винуваті всі, окрім самої Росії", – додав він.

Кулеба зазначав, що Україна хоче домогтися прогресу в перемовинах щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, оскільки йдеться "про нашу територію, наших громадян і деокупацію цих територій".

"Ми не можемо дозволити процесу стояти на місці, ми повинні рухатися вперед. Я вдячний за зусилля, які Німеччина і Франція докладають у нормандському форматі, але ми повинні робити більше, щоб РФ не тримала нормандський процес на одному місці", – підкреслив глава МЗС України.

Контекст

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, станом на 10 лютого 2021 року за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. людей.
Перемовини про врегулювання конфлікту на Донбасі проводять у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості виконали частково. Планували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, однак цього не сталося.
За словами голови української делегації у ТКГ Леоніда Кравчука, перемовний процес щодо врегулювання ситуації на Донбасі не дає реальних результатів ні в мінському форматі, ні в нормандському. Він висловив думку, що на перемовний процес щодо Донбасу вплине саміт президентів США і РФ Джо Байдена та Путіна 16 червня в Женеві (Швейцарія).