+2 Київ
"Щодо дітей, можна побачити, що якось у нас процес відбувається, що є міжнародна коаліція, публічні заходи, ордер на арешт на [президента країни-агресора РФ Володимира] Путіна і [омбудсменку РФ з прав дітей Марію] Львову-Бєлову. Щодо військовополонених є міжнародне гуманітарне право, Женевські конвенції, приблизно зрозумілий механізм обміну. Тобто ми розуміємо, як ми будемо їх повертати, і ми на це готові. Щодо повернення цивільних осіб – у нас немає нічого", – сказав він.
Лубінець зазначив, що стосовно цих людей російська сторона не хоче спілкуватися ані напряму, ані через посередників. Україна шукає механізми, як їх повертати, але поки дієвого способу чиновники не бачать.
Він провів паралель між ситуацією з українськими дітьми і жертвами насильницьких зникнень. Лубінець нагадав, що за даними України, першу українську дитину росіяни депортували у 2014 році. Водночас світ ніяк не відреагував, а звернув на це увагу лише після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Путіна і Львової-Бєлової, підкреслив омбудсмен.
"Після цього в нас почали з’являтися хоч і невеликі, але результати. Принаймні з’явився шлях, як вирішити це питання. Щодо жертв насильницьких зникнень нам треба пройти такий же шлях. Ми роками кажемо, що росіяни їх затримують. Яка реакція? Практично жодної. Я дуже сподіваюсь, що, коли за аналогією МКС видасть ордер на арешт [керівництва РФ] на основі незаконного затримання цивільних громадян на тимчасово окупованій території України, світ прокинеться, і тоді знову всі країни почнуть казати, що так не можна, що це порушення, і будуть шукати механізми впливу на російську сторону", – сказав він.
