"Якщо щодня повертати хоча б одну депортовану дитину додому, Україні потрібно буде на це понад 55 років! І йдеться тільки про близько 20 тис. верифікованих випадків. Проте ми не можемо так довго чекати!" – написав омбудсмен.
За його словами, країна-агресор Росія депортує українських дітей ще із 2014 року, коли окупувала Крим і частини Донецької та Луганської областей.
"Тоді вони започаткували так звану гуманітарну програму "Потяг надії". Вивозили окупанти з України речі, різні предмети, а також українських дітей! І продовжують це робити зараз, – наголосив Лубінець. – З того часу минуло майже 10 років! Коли окупанти викрадали восьмирічну дитину – тепер це дорослий юнак або дівчина! А діти ростуть дуже швидко – і Росія відбирає в них не тільки дитинство, але й родину, країну, національність".
Як зазначив омбудсмен, Україна хоче дітям все це повернути.
"Я дуже часто повторюю, що повернення кожної дитини – це як спецоперація. Я розповів міжнародним колегам кілька випадків повернення дітей, […] а ще історії, які розповідають наші діти, котрі повертаються додому, що їм доводиться переживати в Росії. Агресор же показує картинки "порятунку", "евакуації", "оздоровлення"! Але називаймо речі своїми іменами: депортація українських дітей – це геноцид. А геноцид – це воєнний злочин!" – зазначив Лубінець.
Він додав, що Україні потрібні дієві кроки, а саме:
- визнання дій Росії злочином геноциду;
- нові ордери на арешт винним у депортації українських дітей;
- доступ до списків усіх депортованих і переміщених дітей;
- перевірки й оновлення даних щодо депортованих або переміщених дітей;
- відкриття гуманітарних коридорів для евакуації мирного населення;
- створення реабілітаційних центрів для повернутих дітей.
"Інакше, якщо ми зараз не будемо діяти, представники міжнародної спільноти мають поставити собі запитання: "Who will be next?!" – резюмував Лубінець.