За його словами, те, що відбувається в Європі, має значення для Азії, і навпаки.
"Безпека має глобальний характер. Пекін уважно стежить за тим, що відбувається в Україні, за ціною, яку платить президент [Росії Володимир] Путін, а також за потенційними вигодами. Тож те, що відбувається в Україні, насправді має значення для розрахунків Пекіна, Китаю щодо, наприклад, Тайваню", – сказав він.
Контекст
Тайвань (офіційна назва – Китайська Республіка) і Китайську Народну Республіку розділяє Тайванська протока. З 1949 року на Тайвані керує власна адміністрація, там зберігають прапор і деякі інші атрибути Китайської Республіки, яка існувала на материку до приходу до влади Комуністичної партії Китаю, але він офіційно не проголошує своєї незалежності. Згідно з офіційною позицією КНР, острів вважають однією з провінцій Китаю.
В останні роки відносини між Китаєм і Тайванем погіршилися. У 2021 році глава КНР Сі Цзіньпін пообіцяв провести мирне "возз'єднання" з Тайванем. Тайбей у відповідь пообіцяв захищати свою свободу й наголосив, що лише народ Тайваню може вирішувати своє майбутнє.
У 1979 році Конгрес США ухвалив закон про відносини з Тайванем, згідно з яким США можуть постачати туди оборонне озброєння і є гарантом безпеки острова. Незабаром після того, як у США до влади прийшов Джо Байден, Тайвань заявив про велике вторгнення китайських бойових літаків на свою територію. Експерти вважають, що у такий спосіб влада Китаю хотіла перевірити рівень підтримки острова адміністрацією Байдена. Влада Китаю попередила нову адміністрацію США і Тайвань, що визнання Вашингтоном незалежності острова означатиме війну.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у травні 2022 року, Байден заявив, що Вашингтон надасть Тайваню військову допомогу у випадку, якщо Китай на нього нападе. "Це зобов'язання, яке ми на себе взяли", – сказав він.
Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай, імовірно, вторгнеться на Тайвань у 2027 році, коли Сі Цзіньпін балотуватиметься на четвертий строк як глава КНР.