Країни ЄС мають скерувати військово-морські сили в Тайвань

Світ

Для збереження міжнародного судноплавства в Тайванській протоці країнам Європейського союзу необхідно скерувати туди свій флот. Про це верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив Journal du Dimanche.

За його словами, ЄС залишається прихильником єдиного Китаю, але "не за будь-яких умов і точно не через застосування сили". І за потреби європейські країни "захищатимуть мир" у ситуації навколо Тайваню.

"Європа має бути присутньою у цьому питанні, яке хвилює нас економічно, комерційно і технологічно. Тому я закликаю європейські військово-морські сили патрулювати Тайванську протоку, щоб продемонструвати відданість Європи свободі судноплавства у цьому надзвичайно важливому районі. Водночас ми маємо бути пильними в частині можливих провокацій", – сказав глава європейської дипломатії.

22 квітня офіційний представник МЗС Китаю Ван Веньбінь заявив, що Тайвань є невід'ємною частиною Китаю, а отже, "обидва боки Тайванської протоки належать одному й тому самому Китаю". За його словами, ті, хто "просуває незалежність Тайваню, – сепаратисти".

Після візиту в Китай президент Франції Еммануель Макрон озвучив думку, що Європі потрібно зменшувати залежність від США і не копіювати американську позицію щодо незалежності Тайваню.

Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка відвідувала Китай разом із Макроном, також висловилася проти застосування сили у спорі навколо Тайваню.

"Стабільність у Тайванській протоці має першорядне значення. Загроза застосування сили для зміни статус-кво неприйнятна", – цитує її видання.

Контекст

Тайвань (офіційна назва – Китайська Республіка) і Китайську Народну Республіку розділяє Тайванська протока. Із 1949 року Тайванем керує власна адміністрація, там збережено прапор і деякі інші атрибути Китайської Республіки, яка була на материку до приходу до влади Комуністичної партії Китаю, але він офіційно не проголошує своєї незалежності. Згідно з офіційною позицією КНР, острів вважають однією із провінцій Китаю.
Протягом останніх років відносини між Китаєм і Тайванем погіршилися. У 2021 році глава КНР Сі Цзіньпін пообіцяв провести мирне "возз'єднання" з Тайванем. Тайбей у відповідь пообіцяв захищати свою свободу і наголосив, що тільки народ Тайваню може вирішувати своє майбутнє.
У 1979 році Конгрес США ухвалив закон про відносини з Тайванем, згідно з яким США можуть постачати туди оборонне озброєння і є гарантом безпеки острова. Невдовзі після того, як у США до влади прийшов Джо Байден, Тайвань заявив про велике вторгнення китайських бойових літаків на свою територію. Експерти вважають, що в такий спосіб влада Китаю хотіла перевірити рівень підтримки острова адміністрацією Байдена. Влада Китаю попередила нову адміністрацію США і Тайвань, що визнання Вашингтоном незалежності острова означатиме війну.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у травні 2022 року, Байден заявив, що Вашингтон надасть Тайваню військову допомогу в разі, якщо Китай на нього нападе. "Це зобов'язання, яке ми на себе взяли", – сказав він.
Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай, імовірно, вторгнеться на Тайвань 2027 року, коли Сі Цзіньпін балотуватиметься на четвертий строк як глава КНР.