Війна в Україні

Завадити екстрадиції вагнерівців із Білорусі могла затримка з документами – очільниця ТСК

15 листопада 2021, 18.35 Этот материал также можно прочитать на русском

За словами Безуглої, правоохоронні органи зробили все необхідне для екстрадиції вагнерівців Фото: Мар'яна Безугла / Facebook

Затримка з підготовкою документів для екстрадиції членів ПВК "Вагнер" із Білорусі могла негативно вплинути на результат спецоперації. Про це повідомила на брифінгу 15 листопада очільниця тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів держвлади та інших осіб проти суверенітету України Мар'яна Безугла, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"ТСК встановила, що правоохоронними органами та прокуратурою було зроблено все необхідне для екстрадиції затриманих найманців із території Республіки Білорусь. Але підготовка відповідних документів для екстрадиції почалася вже після того, як найманців було затримано у Білорусі, що призвело до втрати часу і могло негативно вплинути на результати спроб екстрадиції у рамках механізмів міжнародно-правового співробітництва для притягнення цих осіб до відповідальності", – сказала Безугла.

За її словами, ТСК також констатувала незадовільну роботу Державного бюро розслідувань щодо розслідування кримінальних проваджень стосовно зриву цієї спецоперації. Комісія рекомендує Офісу генпрокурора взяти на окремий контроль розслідування кримінальних справ ДБР та щомісяця звітувати про їхні результати на засіданні комісії.

Окрім того, ТСК рекомендує передати в Інтерпол та відповідні органи держав-партнерів дані про російських військових-найманців, співробітників спецслужб, які брали участь у активних заходах або війні проти України та інших держав.

Контекст

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка б займалася лише одним питанням – справою вагнерівців. Унаслідок цього комісія, створена парламентом, розслідує всі можливі дії представників державної влади проти державного суверенітету України. Проте першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами приватної військової компанії "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважав це недружнім кроком із боку Білорусі.
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення глави Офісу президента Андрія Єрмака та президента Володимира Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських та білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були, окрім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки та оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, наголосив, що спецоперацію вели з 2019 року.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
7 вересня американський телеканал CNN заявив, що США знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
12 вересня Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що з 2014 року тривала робота з документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, 2018 року Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії та збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а у липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягнути" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, з території РФ на територію України. У такий спосіб розпочали "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.
Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона зазначила, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх затримали б, оскільки вони проходять у базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.
Із 33 осіб одна людина була агентом білоруських спецслужб, повідомила Безугла. Вона також розповіла, що восьмеро були громадянами України, 17 мали стосунок до ПВК "Вагнер", а 28 брали участь у бойових діях на Донбасі.