+2 Київ
Підприємці з Росії почали повертати активи на батьківщину на тлі посилення санкцій із боку США, написало 21 вересня агентство Bloomberg.
Згідно з повідомленням, тенденція посилюється у зв'язку із загрозою введення "більш драконівських заходів" через імовірне втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року й отруєння російського шпигуна Сергія Скрипаля та його доньки Юлії в англійському Солсбері в березні 2018 року.
Голова наглядової ради Московської біржі Олег В'югін заявив, що наразі "бути росіянином токсично".
Кілька джерел агентства повідомило, що більшість найбільших недержавних експортерів Росії переказала кошти зі США і Європи в державні банки або місцеві підрозділи європейських кредиторів у РФ. Про яку суму йдеться – невідомо, оскільки Центробанк Росії не публікує даних про повернутий на батьківщину капітал.
За даними агентства, чистий обсяг відтоку капіталу з Росії 2018 року прогнозують на рівні $50 млрд – удвічі більше, ніж 2017 року. Водночас, як ідеться в повідомленні, немає жодних ознак того, що російські компанії готуються відмовитися від долара загалом.
Із 2014 року США ввели стосовно Росії кілька пакетів санкцій: у зв'язку з окупацією Криму, агресією на Донбасі і втручанням у президентські вибори у Сполучених Штатах 2016 року. Пакети обмежувальних заходів торкнулися фізичних і юридичних осіб РФ, пов'язаних, на думку Вашингтона, із незаконною діяльністю, а також енергетичних проектів та оборонного сектору.
2017 року Сенат і Палата представників США ухвалили закон "Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій" (CAATSA), який серед іншого позбавляє американського президента права скасовувати санкції без дозволу Конгресу.
Наразі на розгляд Конгресу передали законопроект про захист американської безпеки від кремлівської агресії (DASKAA). Якщо його ухвалять, США можуть обмежити доларові розрахунки російських банків, заборонити операції з новим російським держборгом, а також розпочати оцінювання активів і джерел доходу президента РФ Володимира Путіна і членів його сім'ї.
Президент США Дональд Трамп 20 вересня підписав указ про санкції проти Росії, передбачені законом "Про підтримку свободи" (UFSA) від 2014 року і законом "Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій". Указом він надав главі мінфіну США додаткові повноваження в питанні введення санкцій у межах цих двох законів.
Крім того, 20 вересня прес-служба Держдепартаменту США повідомила, що 33 російських фізичних і юридичних осіб занесли до розділу 231-го закону "Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій". До списку потрапили приватна військова компанія "Вагнер", підприємства міноборони РФ "Оборонлогистика" і Комсомольський-на-Амурі авіаційний завод імені Юрія Гагаріна.
Глава ВТБ Андрій Костін в інтерв'ю газеті “Известия“, яке було опубліковано 14 вересня, розкрив план відмови російської економіки від долара. Зокрема він передбачає прискорений перехід на розрахунки в інших валютах під час проведення експортно-імпортних угод з іноземними державами. Серед альтернативних валют він назвав євро, юань і рубль.
Глава міністерства економічного розвитку РФ Максим Орєшкін 21 вересня підтримав ідею Костіна, назвавши необхідним зниження впливу долара на економіку Росії.
