+8 Київ
Росія не прагне до виходу з Ради Європи, заявив 17 травня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров на міністерській сесії Комітету міністрів Ради Європи, повідомляє прес-служба російського МЗС.
"Новий шанс побудувати загальноєвропейський дім з'явився після закінчення холодної війни. Однак ті, хто сповідують принцип "поділяй і пануй", зробили все, щоб зберегти розмежувальні лінії в Європі... Проявом такого підходу стали введені всупереч Статуту РЄ санкції проти російських депутатів у ПАРЄ. Унаслідок цього із 2014 року без нашої участі обрано понад половину суддів Європейського суду з прав людини і комісара з прав людини. Попереду вибори генерального секретаря. Очевидно, що неучасть у них російської делегації буде мати далекосяжні наслідки", – заявив Лавров.
Він додав, що Росія підтримує "всіх, хто виступає за припинення безглуздої конфронтації, за цілісність Ради Європи".
"Для цього необхідне повернення до початкових принципів організації, ключова з яких – рівність усіх держав-учасниць. Переконані, що в Європі мають розуміти – без Росії навряд чи можливо забезпечити справжню європейську безпеку в кожному її вимірі. Сподіваюся, що європейці все ж знайдуть у собі сили проявити самостійність у ключових для майбутнього континенту питаннях. Ми не прагнемо виходити з Ради Європи, як про це намагаються розносити чутки. Не відмовляємося від жодного зі своїх зобов'язань, включно з фінансовими... Зацікавлені у продовженні нашої роботи в РЄ на основі норм міжнародного права, цілей та принципів Статуту ООН, що мають тлумачитися та застосовуватися в їхньому нерозривному взаємозв'язку", – продовжив глава МЗС Росії.
Він зазначив, що "внаслідок неконструктивної позиції низки делегацій не вдалося вивести головні документи нинішньої сесії на рівень консенсусної підтримки".
"Проте очевидно, що рішення щодо прав та обов'язків, проти якого виступило лише кілька країн-членів, відкриває шлях до розв'язання нинішньої кризи в нашій організації на міцній основі її Статуту, якого, підкреслю особливо, зобов'язані дотримуватися не тільки держави-члени, але й самі статутні органи. Тепер – слово за ПАРЄ", – сказав Лавров.
Він закликав Раду Європи "подолати розбіжності і забезпечити відновлення справжньої єдності організації".
Росію позбавили права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи у квітні 2014 року – одразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі.
8 квітня 2019 року "Європейська правда" написала, що представники Німеччини в Раді Європи ведуть активні дії для зняття санкційного тиску з РФ. Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи затвердило термінові дебати, на яких парламентарям пропонували розглянути доповідь делегата від Нідерландів Тіні Кокса (фракція "Об'єднані ліві") з пунктом, що передбачав позбавлення ПАРЄ права накладати санкції на національні делегації. Це давало змогу створити механізм повернення делегації РФ до роботи в асамблеї.
9 квітня стало відомо, що початковий варіант доповіді Кокса змінено. Голландський делегат запропонував створити альтернативний варіант введення санкцій, за якого останнє слово у випадку покарання країни, що порушує принципи співіснування європейських націй, має бути за Комітетом міністрів Ради Європи.
10 квітня ПАРЄ схвалила резолюцію про підтримку доповіді "Роль і місія ПАРЄ: головні виклики майбутнього". У резолюції міститься заклик до РФ призначити делегацію до асамблеї та відновити обов'язкову виплату внеску до бюджету організації. Право ПАРЄ самостійно вводити санкції було залишено без змін.
Глава МЗС України Павло Клімкін заявив 13 травня в Брюсселі, що Україна може відмовитися від дотримання Мінських угод у разі, якщо Рада Європи зніме санкції з Росії.
17 травня Рада Європи ухвалила рішення, відповідно до якого всі держави – члени РЄ повинні мати право на рівних умовах брати участь у роботі статутних органів Ради Європи.
