Меркель: Навіть після запуску "Північного потоку – 2" Україна має відігравати свою роль у газовому транзиті до Європи

Україна має залишитися транзитером газу в Європу і після запуску "Північного потоку – 2", заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель під час підходу до ЗМІ з президентом РФ Володимиром Путіним.

Їхнє спілкування із журналістами на території резиденції уряду ФРН Мезеберг транслював канал RT.

"У контексті України ми поговоримо і про газовий транзит. Я вважаю, що навіть після запуску "Північного потоку – 2" Україна має відігравати свою роль у газовому транзиті до Європи. Я дуже задоволена, що нам вдалося почати переговорний процес із цієї тематики разом із Європейським союзом", – сказала Меркель.

Путін зазначив, що "Північний потік – 2" "не закриває можливості продовження транзитного постачання російського газу через територію України".

"Північний потік – 2" – другий газопровід, який має з'єднати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Довжина маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проекту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року.

Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія – ні. Оператор проекту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

13 липня глава Білого дому Дональд Трамп назвав російський газопровід "жахливою трагедією". 16 липня після переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним у Гельсінкі американський лідер заявив, що США доведеться конкурувати з "Північним потоком – 2".

18 липня сенатор від штату Вайомінг, республіканець Джон Баррассо вніс у Конгрес США законопроект про санкції проти "Північного потоку – 2".

Представник Державного департаменту США Гізер Ноєрт зазначала, що іноземні підприємства, які працюють у російському енергетичному секторі, можуть потрапити під дію закону "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій", який у серпні 2017 року підписав президент США Дональд Трамп.