+5 Київ
Компанія Facebook не виявила у своїй соціальній мережі свідчень іноземного втручання. Про це заявив директор із кібербезпеки Натаніель Глейчер на своїй сторінці у Twitter.
"Ми активно шукали і не виявили іноземного втручання або скоординованої неправомірної діяльності, спрямованої на ці протести [у США]. Якщо ми виявимо [записи], ми видалимо і повідомимо про це", – заявив Глейчер.
We've seen some speculation around the risk of CIB or foreign interference in the US protests. We are actively looking and haven't yet seen foreign interference or domestic coordinated inauthentic behavior targeting the protests. If we find it, we'll remove and report it.
— Nathaniel Gleicher (@ngleicher) June 5, 2020
Протести у США почалися після того, як 25 травня після жорсткого затримання поліцейськими в Міннеаполісі помер афроамериканець Джордж Флойд. Судмедекспертиза підтвердила, що смерть настала внаслідок удушення. Патрульні підозрювали Флойда в тому, що він розрахувався підробленою 20-доларовою купюрою.
29 травня поліцейського Дерека Шовіна, який застосував задушливий прийом щодо Флойда, заарештували. 3 червня обвинувачення висунули і трьом його колегам, які брали участь у затриманні.
Згодом протести охопили практично всю країну. Влада ухвалила рішення про притягнення Нацгвардії до придушення заворушень у кількох містах.
1 червня Дональд Трамп заявив, що може залучити збройні сили для розгону протестувальників на підставі закону 1807 року. Чинний міністр оборони Марк Еспер виступив проти цієї ідеї. Генерал морської піхоти Джеймс Меттіс (він був міністром оборони із січня 2017-го до січня 2019-го) заявив, що наказ на залучення армії до придушення протестів був би злочинним.
Унаслідок сутичок у дев'яти американських штатах загинуло 11 осіб, серед них – як поліцейські, так і демонстранти.
