+4 Київ
Перша субота протестів "жовтих жилетів" після підписання президентом Франції Еммануелем Макроном антипротестного закону почалася із сутичок між протестувальниками і поліцією. Про це 13 квітня повідомив телеканал BFMTV.
У Тулузі серед протестувальників помітили людей, одягнених у чорне, із закритими обличчями. Вони напали на правоохоронців, використовуючи фаєри і камені, поліцейські у відповідь застосували до демонстрантів сльозогінний газ, зазначає телеканал.
До кінця дня на вулицях міста за носіння зброї та участь у безладах затримали 23 осіб. Ще кількох – за протести із закритими обличчями. Є двоє постраждалих. Коли напруження зросло, багато демонстрантів залишило акцію протесту в Тулузі.
Загалом, за даними міністерства внутрішніх справ Франції, на 22-гу акцію протесту в країні вийшла 31 тис. осіб, зокрема 5 тис. – у Парижі, зазначає BFMTV.
У зв'язку з рішенням уряду Франції підвищити із 2019 року податок на дизельне пальне і бензин у середині листопада 2018 року почалися акції протесту. Мітингувальники заявляли, що підвищення призведе до зростання цін, в уряді пояснили ці плани боротьбою за охорону навколишнього середовища.
Протестний рух дістав назву "жовті жилети", оскільки демонстранти одягнені у флуоресцентні жилети, які мають бути в усіх автомобілях Франції.
1 грудня протести переросли у заворушення. Мітингувальники кидали каміння, зводили барикади, перевертали і підпалювали машини. Поліція застосувала сльозогінний газ і водяні гармати. Демонстранти також розмалювали стіни Тріумфальної арки і пошкодили її статуї.
5 грудня президент Франції Еммануель Макрон на тлі масових акцій протесту відмовився від планів підвищити податок на пальне. Однак протести і заворушення не припинилися.
За час акцій "жовтих жилетів" у Франції загинуло 11 осіб, суди винесли вироки 1786 учасникам руху.
Мітингувальники виходять на акції щовихідних.
11 квітня Макрон підписав антипротестный закон, який надає силовикам більше повноважень на демонстраціях.
