Путін і Орбан вплинули на негативне сприйняття Трампом України – ЗМІ

Критичне ставлення прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана і президента РФ Володимира Путіна до України могло вплинути на ставлення президента США Дональда Трампа до української влади. Про це газеті The New York Times, посилаючись на джерела, повідомляють особи, обізнані із ситуацією.

Видання зазначає, що зустріч Трампа з Орбаном, який звинувачував Україну у пригніченні угорської меншини і блокував інтеграцію Києва з НАТО і ЄС, відбулася 13 травня, за день до головної зустрічі Трампа з підлеглими, присвяченої політиці щодо України.

Як пише NYT, 23 серпня в Білому домі відбулася нарада Трампа з найближчими соратниками, які були присутніми на інагурації нового президента України: міністром енергетики США Ріком Перрі, спецпредставником Держдепартаменту Куртом Волкером і послом ЄС Гордоном Сондлендом.

Вони запевнили Трампа, що Зеленський є прихильником реформ і заслуговує на підтримку Вашингтона. Однак Трамп висловив сумніви у цьому, заявивши, що українці – "жахливі люди", які "намагалися вбити" його під час президентських виборів 2016 року.

На думку видання, таке ставлення Трампа до України сформувалося, зокрема, під впливом зустрічі з Орбаном та спілкування із Путіним (остання розмова між Трампом і Путіним напередодні зазначеної зустрічі у Білому домі відбулася 3 травня).

Газета The Washington Post із посиланням на свідчення колишніх і чинних посадовців пише, що перемовини Трампа з Путіним, Орбаном та іншими політиками посилили його сприйняття України як "безнадійно корумпованої країни", яка також намагалася "зашкодити" йому виграти президентські вибори у 2016 році.

NYT зазначає, що комітет Палати представників Конгресу США, який займається розслідуванням у межах процедури імпічменту Трампа, вивчає інформацію про контакти президента Сполучених Штатів з Орбаном і Путіним.

Про початок офіційного розслідування в межах процедури імпічменту президента Трампа 24 вересня оголосили в Палаті представників Конгресу США у зв'язку зі скандалом, який спалахнув після публікацій The Washington Post і The New York Times про можливий тиск Трампа на президента України Володимира Зеленського під час липневої телефонної розмови.

25 вересня Білий дім оприлюднив стенограму розмови. Із неї випливає, що Трамп порушив питання про розслідування діяльності в Україні Гантера Байдена – сина колишнього віцепрезидента США і ймовірного суперника на майбутніх виборах президента Джо Байдена. Зеленський пообіцяв Трампу, що новий український генпрокурор "подивиться на ситуацію".

Трамп називає розслідування "полюванням на відьом" і наполягає, що не тиснув на Зеленського. Президент України заявив, що під час телефонної бесіди його ні до чого "не підштовхували", і підкреслив, що не хоче бути втягнутим у виборчу кампанію у США.

26 вересня опублікували скаргу розвідника, яка стала початком скандалу. Документ датовано 12 серпня. У тексті скарги зазначено, що Трамп у розмові із Зеленським "використав повноваження свого офісу", "чинив тиск" і просив про "втручання з боку іноземної держави" у президентські вибори у США, які мають відбутися у 2020 році. За даними інформатора, Білий дім намагався приховати стенограму бесіди.