Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу стосовно суддів Вільнюського окружного суду Айнори Мацявічене, Айви Сувілене, Віргінії Тамошюнайте й Артураса Шумскаса, які 27 березня цього року за воєнні злочини і злочини проти людяності заочно засудили колишнього міністра оборони СРСР Дмитра Язова до 10 років позбавлення волі, колишнього офіцера КДБ Михайла Головатова – до 12 років в'язниці. Про це повідомляє прес-служба Слідкому.
У Слідкомі вважають, що литовські судді ухвалили неправосудний вирок.
"Водночас на момент ухвалення вироку суддям було достовірно відомо про невідповідність інкримінованих обвинуваченим діянь фактичним обставинам подій січня 1991 року у Вільнюсі, а також про кримінальне переслідування колишніх військовослужбовців збройних сил Союзу РСР, співробітників правоохоронних органів та членів КПРС із порушенням принципів і норм міжнародного права та кримінального процесу. Не взято до уваги фактів стрільби по цивільному населенню з дахів і верхніх поверхів прилеглих будівель, хоча достеменно відомо, що в конфлікті брала участь третя сторона", – зазначають у Слідкомі РФ.
У відомстві підкреслили: під час ухвалення вироку судді констатували, що, по суті, немає можливості конкретизувати, дії кого з обвинувачених призвели до найтяжчих наслідків – убивства цивільних осіб та заподіяння тілесних ушкоджень.
"Отже, вони грубо проігнорували один із принципів кримінального судочинства, згідно з яким усі сумніви трактують на користь обвинувачених", – ідеться в повідомленні.
У Слідкомі запевняють, що обвинувальний вирок ухвалено з порушенням загальновизнаного принципу міжнародного права та кримінального процесу – неприпустимість надання зворотної сили кримінальному закону.
У ніч на 13 січня 1991 року радянські військові і спецпідрозділи силових органів захопили Вільнюську телевежу й будівлю Литовського радіо. Це сталося за рік після того, як республіка оголосила про відновлення своєї незалежності від СРСР. Під час подій у Вільнюсі загинуло 14 осіб, понад 1000 беззбройних людей постраждало.
Язов обіймав пост міністра оборони СРСР у 1987–1991 роках, під час серпневого путчу 1991 року був членом ДКНС.