Адміністрація Трампа розглядає можливість відмовитися від командування НАТО

Світ

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відмовитися від призначення генерала армії на посаду верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) як один із варіантів економії коштів. Про це 18 березня повідомляє NBC із посиланням на двох представників оборонного відомства і брифінг Пентагону, з яким ознайомилися в редакції.

Як ідеться у статті, приблизно 75 років контроль за воєнними операціями НАТО в Європі виконував чотиризірковий генерал США. Зараз цю посаду обіймає американський генерал Кріс Каволі.

Адмірал у відставці Джеймс Ставрідіс, який обіймав цю посаду у 2009–2013 роках, зазначив, що відмова від SACEUR стала б серйозною символічною зміною балансу сил у НАТО.

"Відмова Сполучених Штатів від ролі верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі стане політичною помилкою епічного масштабу. Ми втратимо величезну кількість впливу в НАТО, і Європа може сприйняти це як чіткий сигнал про наміри Вашингтона зменшити свою участь в Альянсі або, навіть більше, як перший крок до повного виходу США з Альянсу", – сказав він у коментарі NBC News.

ЗМІ пише, що, якщо США все ж таки відмовляться від SACEUR, іншим країнам НАТО, імовірно, доведеться обирати між собою, яка країна висуне кандидатуру командувача.

Журналісти додали, що плани відмовитися від багаторічного лідерства США в SACEUR з’явилися на тлі неодноразових заяв Трампа і міністра оборони США Піта Гегсета про те, що європейські партнери мають узяти більше відповідальності за захист Європи.

1 лютого радник із нацбезпеки США Майк Волц повідомляв, що деякі союзники Америки по НАТО, які найбільше критикують підвищення видатків на оборону, ухиляються від сплати своїх фінансових зобов'язань перед Альянсом.

17 лютого голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне в інтерв'ю Bloomberg заявив, що США, найімовірніше, залишаться у складі НАТО, хоча й можуть скоротити присутність своїх військ у Європі.

Контекст

Сьогодні членами НАТО є 32 країни. Країни Балтії: Литва, Латвія та Естонія, – які, як і Україна, раніше входили до складу СРСР, приєдналися до Альянсу 2004 року.
Bild 12 липня 2023 року оприлюднило деталі 4400-сторінкового оборонного плану НАТО на випадок нападу країни-агресора Росії. У плані докладно визначено, які військові спроможності мають продемонструвати держави-члени. Важлива роль оборонного плану належить Німеччині – вона має стати найважливішим логістичним вузлом для Альянсу. 27 жовтня міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що країни НАТО мають бути готовими до агресії з боку Росії.
19 січня 2024 року у військовому комітеті НАТО заявили, що країни Альянсу мають підготуватися до тотальної (повномасштабної) війни з Росією, яка, за оцінками, можлива протягом найближчих 20 років.
11 лютого 2025 року розвідка Данії інформувала, що приблизно за п'ять років Росія буде готова до повномасштабної війни в Європі, якщо країни НАТО не проводитимуть переозброєння, повідомляла DR. Там попередили, що воєнна загроза з боку РФ зростатиме протягом найближчих років. Того самого дня генеральний директор департаменту зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що нелегітимний президент РФ Володимир Путін хоче використати зміну міжнародної ситуації, щоб "віддихатися" й продовжити агресію проти інших країн, повідомило ERR.