В Азербайджані розповіли, скільки років піде на розмінування Нагірного Карабаху

В Азербайджані розповіли, скільки років піде на розмінування Нагірного Карабаху Ахмедов заявив, що розмінувати потрібно приблизно 14 тис. км² територій
Фото: Azerbaijan National Agency for Mine Action - ANAMA / Facebook

Вірменські військові замінували лінії електропередач, водні ресурси і кладовища в районах Нагірного Карабаху, які переходять під контроль Азербайджану, сказав директор Національного агентства з розмінування територій республіки Газанфар Ахмедов.

Для повного розмінування всіх районів Нагірного Карабаху, які перейшли під контроль Азербайджану, знадобиться майже 13 років. Про це сказав директор Національного агентства з розмінування територій республіки Газанфар Ахмедов, пише агентство "Интерфакс-Азербайджан" 20 листопада.

На знешкодження боєприпасів, що не розірвалися на полі бою, буде потрібно від п'яти до шести років, а на знешкодження мін – 1013 років, сказав глава агентства.

Збройні сили Вірменії, покидаючи регіон, замінували лінії електропередач, водні ресурси, а також кладовища, що набагато ускладнює розмінування, стверджує Ахмедов.

Наразі розробляють "дорожню карту" з розчищення територій. Потрібно розміновувати приблизно 14 тис. км, із яких 3 тис. – асфальтовані дороги, орієнтовно 78 тис. – поля битв і приблизно 4 тис. – інші території, розповів глава агентства.

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.

Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.

Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі із 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.

Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основного міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.

У ніч на 10 листопада президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Росії Володимир Путін підписали тристоронню заяву про припинення війни в Нагірному Карабасі.

За її умовами, Вірменія має до 20 листопада звільнити Кельбаджарський та Агдамський райони, а також території в Газахському районі, а до 1 грудня – Лачинський район, ідеться в тексті заяви, яку опубліковано на сайті Кремля. Зокрема, 20 листопада очікують на виведення збройних сил Вірменії з Агдама, а 1 грудня – з Лачина.

Пізніше Вірменія звернулася через Росію до Азербайджану з проханням дати їй відтермінування на виведення військ і цивільного населення з Кельбаджарського району до 25 листопада.

Після ухвалення заяви з'явилися повідомлення про те, що вірмени масово тікали з районів Нагірного Карабаху, які переходять під контроль Азербайджану. Деякі при цьому підпалювали свої будинки.

Сьогодні, 20 листопада, азербайджанські військові ввійшли в місто Агдам.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати