+2 Київ
Вірменія звернулася через Росію до Азербайджану з проханням дати їй відтермінування на виведення військ і цивільного населення з Кельбаджарського району до 25 листопада. Про це заявив помічник президента Азербайджану Ільхама Алієва Хікмет Гаджієв 15 листопада, повідомило державне агентство "Азертадж".
"Погода непроста, дорога в цьому напрямку тільки одна, а пропускна здатність дороги мала. З огляду на це Азербайджан виявив гуманізм і погодився евакуювати мирне населення Кельбаджара до 25 листопада. Зобов'язання залишаються чинними, немає необхідності підписувати спеціальну заяву про продовження", – пише агентство.
Крім Кельбаджарського району, Вірменія має до 20 листопада звільнити Агдамський район і території в Газаському районі, а до 1 грудня – Лачинський район, указано в тексті заяви, яку опубліковано на сайті Кремля. За словами Гаджієва, для цих територій терміни залишаться колишніми. Зокрема, 20 листопада очікують виведення збройних сил Вірменії з Агдама, а 1 грудня – з Лачина.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, які беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Сторони кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює головного міста Шуші, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада Алієв, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.
Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції вимагали відставки Пашиняна.
Уранці 10 листопада міноборони РФ відправило в Нагірний Карабах 10 військово-транспортних літаків Іл-76 із миротворцями. 11 листопада в аеропорту "Еребуні" приземлився літак із командуванням російських миротворчих сил.
Алієв говорив про розміщення турецьких миротворців у регіоні. За його словами, миротворчу місію будуть проводити спільно Росія і Туреччина.
Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков говорив, що досягнуті домовленості про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі не передбачають появи там турецьких миротворців. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров підтвердив, що в Нагірному Карабасі не буде турецьких миротворців.
