+12 Київ
Президент Азербайджану Ільхам Алієв виступив проти участі третіх країн у конфлікті в Нагірному Карабаху. Про це він заявив в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD, яке опубліковано на сайті президента Азербайджану.
"Ми не хочемо, щоб до справи була залучена третя країна. Ми не бачимо залученої країни. Тому що країни, які нас оточують, – наші партнери і друзі. Ми знаємо, що вірмени хочуть втягнути декого з них у цей конфлікт, але я впевнений, що цього не станеться. Це війна між нами і Вірменією, і всім варто триматися від неї подалі", – зазначив він.
Алієв також додав, що Азербайджан має турецькі винищувачі F-16 (Туреччина в конфлікті підтримала Азербайджан. – "ГОРДОН"), але не використовує їх у бойових діях. За його словами, вони в Баку "на знак солідарності", але використовувати їх у конфлікті не планують.
Заява Алієва з'явилася після того, як прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян надіслав президенту РФ Володимирові Путіну лист, у якому вперше після загострення конфлікту в Нагірному Карабаху попросив допомоги в Росії. Однак міністерство закордонних справ Росії зазначило, що на цьому етапі РФ не може надати допомогу Вірменії.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану та Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабаху із 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Згодом президент Азербайджану Ільхам Алієв кілька разів повідомляв про взяття під контроль Баку населених пунктів у Нагірному Карабаху.
Нових домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабаху досягнули 25 жовтня за посередництва США. Припинення вогню почалося о 8.00 за місцевим часом 26 жовтня, але його порушили першої ж години.
