Зазначені країни ігнорують взяті на себе міжнародні зобов'язання практично по всіх злочинах, зокрема пов'язаних із корупцією, вважає білоруський чиновник.
Білорусь на умовах взаємності поки зупинила роботу за деякими матеріалами, які надійшли з цих країн. Надалі планують ініціювати консультації, щоб зрозуміти, чи потрібні такі домовленості, підсумував Швед.
Відносини Києва і Мінська загострилися влітку 2020 року – після того, як Україна відмовилася визнавати результати президентських виборів у Білорусі, а Олександра Лукашенка – обраним президентом країни. Також Київ висловлював підтримку білоруським учасникам протесту, які проводили масові акції проти фальсифікацій на виборах.
З 26 травня – через примусове приземлення літака авіакомпанії Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, і подальше затримання білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчини Софії Сапеги – Україна вирішила припинити авіасполучення з Білоруссю, а з 29 травня заборонила білоруським літакам використовувати свій повітряний простір.
На початку липня Лукашенко вимагав повністю перекрити кордон з Україною, заявивши, що з України "надходить величезна кількість зброї".
На нараді із силовиками 5 серпня Лукашенко назвав курс України "додатковою загрозою" і звинуватив владу країни у проведенні "політики конфронтації".
Лукашенко у червні цього року заявляв, що населенню Білорусі варто здобути навички поводження зі стрілецькою зброєю. "Хто гарантує, що ми не будемо воювати? Ні ти, ні я, ніхто не може гарантувати", – говорив він.
У липні він заявляв про готовність розмістити у Білорусі "всі збройні сили [РФ] з усіма видами озброєнь", якщо це знадобиться для безпеки Білорусі та Росії, повідомляло БЕЛТА.
1 вересня Лукашенко анонсував постачання літаків, вертольотів і "найважливішого" озброєння ППО з Російської Федерації.
+1 Київ
