Лукашенко назвав крайній строк конституційного референдуму в Білорусі

Світ

Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі, заявив, що конституційний референдум у країні має відбутися не пізніше ніж у лютому 2022 року. Про це він сказав 28 вересня на засіданні конституційної комісії, повідомляють на сайті президента Білорусі.

Лукашенко вважає, що в запропонованому йому проєкті багато суперечливих моментів, які потрібно уточнити.

"Я не знайшов перехідних положень, які дають відповідь на запитання, як діятимуть органи влади після ухвалення конституції, як формуватимуться Всебілоруські народні збори, як працюватиме уповноважений з прав людини? У проєкті не передбачено декретів. Що в такому випадку буде з уже виданими? Немає відповіді, яким буде механізм проведення виборів у єдиний день голосування в разі дострокового розпуску палат парламенту", – заявив він.

За його словами, у проєкті конституції значно більше проблемних моментів, ніж він назвав. Експерти-юристи, а також економісти й управлінці мають у короткі строки доопрацювати текст і прибрати різні неточності.

"Ми пообіцяли провести референдум щодо конституції. Від нас вимагали "змін" і не тільки. Ми самі розуміли, що суть життя полягає в тому, щоб постійно змінюватися. Тільки на користь має бути. Зміни – це не ломка, не злам, а еволюційний розвиток", – вважає Лукашенко.

Політик також заявив, що в конституції варто врахувати події 2020 року, коли в Білорусі проходили масові протести, і не допустити до влади його опонентів.

"Ми після минулого року розуміємо, що їх допустити до влади не можна. Тому що це не тільки нас ліквідують. Гаразд би нас... Буде знищено країну! Тому конституція нова має враховувати ці нюанси. І це більше стосуватиметься органів влади, їхніх повноважень, функцій", – пообіцяв він.

Контекст

ЦВК Білорусі заявляла, що референдум щодо поправок до конституції відбудеться в січні – лютому 2022 року.
Рішення про проведення референдуму ухвалили у відповідь на вимогу опозиції провести повторні вибори президента Білорусі. Лукашенко говорив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року).
У липні конституційна комісія презентувала проєкт змін Лукашенку, але він повернув їх на доопрацювання.
Вибори у країні відбулися 9 серпня минулого року. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської. Незгодні з результатами голосування відтоді влаштовують масові акції протесту.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз і США неодноразово вводили санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів.