"Зустріч дала можливість обговорити на двосторонній основі деякі з найбільш насущних майбутніх викликів у сфері зовнішньої політики та безпеки, які також були предметом обговорення міністрів закордонних справ країн Великої сімки на їхній дводенній зустрічі", – зазначили в релізі.
Напередодні візиту Блінкена в Україну вони з Боррелем порушили тему відносин із Росією з огляду на нещодавнє нарощування військової присутності біля кордону України і в окупованому Криму та здоров'я російського опозиціонера Олексія Навального. Політики також обговорили дії Росії проти держав – членів ЄС.
Боррель і держсекретар США обговорили також напрацювання нової ядерної угоди з Іраном, ситуацію в Афганістані з огляду на нещодавні політичні рішення США, а також відносини з Китаєм.
Візит Блінкена в Україну заплановано на 5–6 травня. Очікують, що він проведе зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, іншими офіційними особами і представниками українського громадянського суспільства. Це буде перший візит Блінкена в Україну як держсекретаря.
Контекст
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів. Цього року загинуло понад 30 українських військових.
РФ із кінця березня нарощувала війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хотіла розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов говорив 14 квітня, що РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових. Боррель заявляв 19 квітня, що біля українськго кордону сконцентровано приблизно 100 тис. російських військових. Прессекретар Пентагону Джон Кірбі, не називаючи точної чисельності російських сил, зазначав, що "це найбільше нарощування сил, яке ми бачили із 2014 року".
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія протягом трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
22 квітня Шойгу заявив, що всіх поставлених цілей "заходів перевірки в Південному та Західному військових округах" досягнуто та що із 23 квітня війська розпочнуть повернення в пункти постійної дислокації. Водночас він повідомив, що техніка й озброєння 41-ї загальновійськової армії, які буде залучено до навчань у вересні, залишаться на полігоні Погоново у Воронезькій області.
Росія частково відвела військових з окупованого Криму, але на східному кордоні України, у Воронезькій області, вони залишилися, говорив голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко 28 квітня.
-1 Київ
