Попри укладену в січні 2025 року між Росією та Іраном угоду про всеосяжне стратегічне партнерство, Москва не має жодних юридичних зобов'язань надавати Ірану військову допомогу, наголошує розвідка. Зазначають, що ця угода, хоч і передбачає співпрацю в оборонній сфері, не містить положення про взаємну оборону, як у випадку з договорами РФ із Білоруссю чи КНДР.
Аналітики вважають, що Росія "майже напевно" бачить у конфлікті вигоду, оскільки він може відвернути увагу Заходу від її війни проти України.
Водночас експерти наголошують, що ескалація на Близькому Сході може негативно вплинути на обсяги майбутніх постачань озброєння з Ірану до Росії. Це стосується, зокрема, безпілотників Shahed, балістичних ракет і артилерійських снарядів, які Іран активно надає Москві, додала британська розвідка.
Контекст
13 червня Армія оборони Ізраїлю завдала ударів по Ірану, прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху наголосив, що Іран має можливість створити дев'ять ядерних бомб. Ізраїльські війська, зокрема, завдали ударів по об'єктах, пов'язаних зі збагаченням урану.
18 червня заступник глави міністерства закордонних справ РФ Сергій Рябков застерігав США від надання прямої військової допомоги Ізраїлю.
Президент США Дональд Трамп заявив, що напередодні спілкувався з нелегітимним президентом РФ Володимиром Путіним, який запропонував стати посередником у конфлікті між Іраном та Ізраїлем. За його словами, він порадив Путіну спочатку зайнятися переговорами щодо війни, яку той розпочав в Україні.
19 червня Bloomberg із посиланням на джерела писало, що американські високопосадовці готуються до ймовірного удару по Ірану найближчими днями.
Того самого дня офіційна представниця міністерства закордонних справ країни-агресора Росії Марія Захарова заявила, що Москва застерігає Вашингтон від воєнного втручання в ситуацію навколо Ірану й Ізраїлю.
Водночас "Русская служба ВВС" зазначила, що РФ обмежується дипломатією й не поспішає надавати військову допомогу Ірану після початку війни з Ізраїлем, тому що "не хоче й не може".