Експрезидентка Естонії Кальюлайд: Після переговорів із Путіним я вимила руки G

"Не варто концентруватися на Путіні. Це режим. Я думаю, що це також ризик для майбутньої епохи. Коли [радянського диктатора Йосипа] Сталіна не стало, ГУЛАГ залишився. Це режим. Путін – представник цього режиму, він не тримає в заручниках умів людей, які його оточують, це ретельно вибудована система, яка спрямована на повернення того, що, на їхню думку, було втрачено – російської імперіалістичної слави", – сказала Кальюлайд.

Вона зазначила, що її вразила байдужість Путіна до людей.

"Мене вразило, що Путін не вважає, що люди важливі. Він демонстрував це кілька разів, коли білоруси почали ставити запитання про те, куди рухається їхня країна. Він тоді заявив, що Захід розширює сферу свого впливу. Начебто білоруський народ не мав до цього жодного стосунку. Аналогічною була його помилка зараз в Україні. Він думав, що українцям байдуже, хто їхній президент: [Володимир] Зеленський чи Путін, якщо вони працюють на полях України. Тому що для нього важлива лише боротьба за владу, а люди і їхній розум, їхня думка абсолютно несуттєві. І це був його прорахунок в Україні", – заявила Кальюлайд.

Гордон поцікавився, чи не захотілося Кальюлайд вимити руки після рукостискання з Путіним.

"Головним мотивом для зустрічі з ним було ось що. Дуже часто мої західні колеги перед зустріччю з Володимиром Путіним запитували мене: "Хочеш, я йому щось передам?" І саме в такій ролі Путін бачив країни Балтії. Не тими країнами, з якими він чи будь-яка інша велика держава ведуть переговори, а країнами, про які вони кажуть: мовляв, вони тут найважливіші. Тож мотивація моєї зустрічі з ним випливала з бажання бути за столом переговорів, а не на столі в ролі меню, і я тільки добилася цього. Тому, звичайно, я потім вимила руки", – розповіла Кальюлайд.

За її словами, головне, що країни Балтії стали не об'єктами, а суб'єктами політики.

"Якщо ви не з тих людей, які беруть на себе важку відповідальність за переговори із жорстким сусідом, вашої думки не сприймають серйозно. Раніше було так: на росіян можна тільки кричати, але не говорити з ними. Хтось мав подорослішати і стати великим хлопчиком, який розмовляє з росіянами. Я взяла на себе важку відповідальність, поговоривши з російським режимом. Ми мали серйозно обговорити між собою, як ми бачимо і сприймаємо одне одного. Це був крок не в бік Росії, а крок до зміни моєї країни", – наголосила Кальюлайд.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)