Україна сама має право обирати, до якого альянсу вступати

Світ

Міністерство оборони Німеччини відкидає створення та підписання угоди, згідно з якою за Україною було б закріплено нейтралітет без перспективи членства в НАТО. Про це 17 лютого в інтерв'ю DW заявила глава міноборони ФРН Крістіне Ламбрехт.

"Існують червоні лінії, за які ми не можемо заходити, хай як довго ми ведемо переговори. Такими червоними лініями є суверенітет України, міжнародне право, а також право вибирати, до якого альянсу (Україні) вступати", – зауважила вона.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію щодо перспектив приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – наголошував міністр.
10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, у якій Росія вимагала від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.
У коментарі BBC Radio 5 Live, опублікованому 14 лютого 2022 року, посол України у Великобританії Вадим Пристайко заявив, що на тлі ймовірного нового вторгнення Росії, погроз та шантажу Україна "могла б" відмовитися від задекларованого в Конституції вступу до НАТО, намагаючись проявити гнучкість і знайти найкращий вихід із ситуації. Він підкреслив, що в цьому разі Україна залишиться незахищеною, бо всі держави – сусіди Росії вже є членами НАТО, тому вступ України до Альянсу насправді не надто змінить ситуацію з безпекою для РФ.
У МЗС України наголосили, що слова Пристайка були "вирвані з контексту", і додали, що заради миру і збереження життів громадян Україна готова йти "на будь-які формати діалогів із країнами та міжнародними організаціями".
Посольство України у Великобританії заявило, що плани Києва щодо вступу країни до НАТО залишаються незмінними.
Пізніше посол сказав, що Україна прагне членства в НАТО, але змушена "шукати інші варіанти, які дозволять вижити". "Щоб уникнути війни просто зараз, ми готові на компроміси, але вони лежать не у сфері НАТО, а у Мінських домовленостях тощо. Щодо НАТО, сьогодні ми залишаємо курс, але вимушені шукати інші варіанти, які дозволять вижити просто зараз", – сказав Пристайко.
Столтенберг сказав 15 лютого, що рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна може в майбутньому стати членом Альянсу, залишається чинним.