Глава МЗС Німеччини порівняв події в Білорусі з Празькою весною 1968 року 

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас порівняв масові протести в Білорусі з Празькою весною в Чехословаччині 1968 року. Про це 21 серпня повідомляє Reuters.

За словами дипломата, тоді жителі Чехословаччини, як і білоруси зараз, вимагали більшої свободи і кращого життя.

Маас вважає, що в ситуації з протестами владі Білорусі треба "поглянути в обличчя реальності" й почати діалог із громадянським суспільством.

Глава МЗС ФРН наголосив, що білоруси закликають до змін у своїй країні.

Із січня до серпня 1968 року в Чехословаччині тривали реформи, названі Празькою весною. Щоб зупинити перетворення у країні, у ніч на 21 серпня 1968-го війська Радянського Союзу і кількох його союзників – Польщі, НДР, Угорщини та Болгарії – розпочали вторгнення в Чехословаччину. У Празі та інших містах відбулися протести, які переросли у заворушення. Жертвами сутичок стали більше ніж 100 осіб.

У 2018 році Чехія визнала те, що відбувалося, вторгненням і окупацією.

У серпні 2020 року після виборів президента Білорусі, переможцем яких офіційно визнали чинного президента Олександра Лукашенка, у країні розпочалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.

16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг– на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.

Опозиціонерка Світлана Тихановська, яка програла Лукашенку, сказала, що готова стати національним лідером і незабаром провести нові президентські вибори. 14 серпня вона оголосила про створення координаційної ради для передання влади в Білорусі. 18 серпня у штабі Тихановської заявили, що координаційна рада готова до переговорів із Лукашенком.

Чинний глава держави сказав, що не згоден на проведення повторних виборів, і звинуватив координаційну раду опозиції у спробі захоплення влади.

ЄС не визнав результатів виборів у Білорусі й вирішив запровадити санкції проти причетних до насильства і фальсифікацій.