+5 Київ
Дослідники підтвердили, що під зоною рифту вже почала формуватися океанічна кора – це виразна ознака того, що регіон перетворюється на ложе майбутнього океану.
Східно-Африканська рифтова система простягається на понад 3 тис. км від Червоного моря до Мозамбіку. Три тектонічні плити – Нубійська, Сомалійська й Аравійська – розходяться зі швидкістю від 0,5 см до 1,3 см на рік. В Ефіопії, Кенії й Танзанії земля тріскається, дороги розриваються, а фермерські угіддя йдуть углиб провалів, які утворюються.
Найбільш наочна подія в новітній історії рифтових розломів відбулася 2005 року, коли в пустелі Ефіопії лише за два тижні утворилася тріщина завдовжки 56 км. Учені встановили, що ця подія стиснула сторіччя повільного дрейфу плит у найкоротші строки. Зараз за допомогою супутникових радарів дослідники з Лідського університету можуть відстежувати рухи ґрунту з точністю до міліметра, фіксуючи перехід від континентальної кори до океанічної.
Аравійська плита відокремлюється від Африки вже понад 30 млн років, і Червоне море й Аденська затока є прямим результатом цього процесу.
За прогнозами геофізиків, за 5–10 млн років Червоне море й Аденська затока затоплять рифтову долину. У підсумку східні частини Ефіопії й Сомалі відокремляться від основного материка, утворивши новий гігантський острів, який можна порівняти з Мадагаскаром.
Тектонічне тепло розлому вже приносить користь: країни Східної Африки активно розвивають геотермальну енергетику, використовуючи жар земних надр, ідеться в публікації. Однак зворотним боком залишаються постійні землетруси і вразливість інфраструктури в зонах активного руху ґрунту.
