Іспанське видання El País написало про бомбостійкий шпиталь "Сталевого фронту" 

Журналісти видання відвідали заклад і описують шпиталь як "військову лікарню, збудовану на семиметровій глибині, яка залишилася неушкодженою після удару трьома російськими керованими бомбами". Удар стався наприкінці вересня. Сама структура витримала атаку, загинув 32-річний анестезист Станіслав, який вийшов на поверхню, зазначило видання.

Репортери розповіли, що побачили безперервну роботу шпиталя, який надає медичну допомогу пораненим військовим цілодобово. Військові намагаються не розголошувати локації стабілізаційних пунктів, "профінансованих найбагатшим підприємцем країни Рінатом Ахметовим", але потоки машин і постійне спостереження дронів роблять це вкрай складним, зазначили автори.

"Потік поранених є безперервним протягом 24 годин, тому росіяни чудово знають, де ми знаходимося", – сказав командир Медичних сил Роман Кузів.

Журналісти вказали на зміну природи бойових травм. За їхніми словами, якщо два роки тому до цих центрів надходила велика частина поранених від протипіхотних мін, то зараз більш ніж половину поранень спричиняють дрони. За ними йдуть артилерія й авіабомби. Ураження кулями становлять лише 2% випадків.

El País описало роботу персоналу: працівники позначають кожного бійця номером на пластирі, дані одразу вносять у планшети. У них беруть аналізи крові, роблять рентгени й у разі потреби оперують негайно.

35-річний хірург і керівник підземного шпиталю Євген розповів журналістам про одного з бійців, якого прооперував у день розмови.

"Ми врятували йому руку, з'єднавши артерії пластиковими трубками, щоб він вдало дістався лікарні у Дніпрі", – сказав лікар.

Він визнав, що став "більш холодним" за час війни й працює "більш автоматично", але відмовлятися від хірургії він не збирається.

Кузів пояснив журналістам, що зміни в тактиці війни значно ускладнили евакуацію. Багато поранень трапляються під час входу й виходу з позицій через активність дронів, які значно розширили зону максимального ризику. За його словами, евакуація може тривати години або навіть дні, і саме вона часто вирішує, чи вдасться врятувати життя. Саме Кузів стоїть за концепцією таких шпиталів, два з яких уже працюють на передовій, написало El País.

"Він також створив нову систему комунікації через планшети, що дає можливість стежити за кожним пораненим у режимі реального часу. На його відповідальності – п'ять східних областей (Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Дніпропетровська), а також 10 тис. військових і сотня стабілізаційних пунктів", – ідеться в матеріалі.

У репортажі шпиталь називають "фортецею з дерев'яних балок площею 350 м²", яка має сім аварійних виходів, воду зі свердловини на глибині 37 м, кімнати для відпочинку персоналу, душові, туалети, операційні, збудовані всередині конструкції із соснових колод.

El País зазначило, що створення медустанови профінансувала компанія "Метінвест", а вартість будівництва без обладнання становить приблизно 12 млн грн (орієнтовно €250 тис.).

"Це ніщо, порівняно із цінністю життя солдата", – цитує видання військового медика Кузіва.