За інформацією видання, перспектива розміщення військ в Україні набула популярності, бо ЄС прагне взяти участь у переговорах між командами президента США Дональда Трампа й нелегітимного президента Росії Володимира Путіна, "які можуть сформувати безпеку континенту". Президент Франції Еммануель Макрон 17 лютого в Парижі скликав зустріч європейських лідерів, щоб обговорити подальшу підтримку Києва й імовірність розгортання миротворців.
"Згідно з останньою ітерацією європейського планування, сили "убезпечення", або "стримування", складатимуться з кількох бригад чисельністю, імовірно, від 25 тис. до 30 тис. військовослужбовців, які не будуть розміщені вздовж лінії зіткнення, але будуть готові демонструвати силу, якщо російські війська спробують відновити війну", – ідеться у статті.
За словами двох співрозмовників видання, Франція детальніше за інші країни спланувала свій потенційний військовий контингент в Україні. За її оцінками, вона може скерувати приблизно 10 тис. миротворців. Тоді як інші союзники мають труднощі через обмежені військові ресурси, пише WP.
Попри те що США не збираються надавати Україні миротворців, команда Трампа не відкидає підтримки європейських сил у перспективі й цікавиться їхніми потребами. За повідомленням джерел видання, запити країн ЄС стосуються розвідки, повітряного прикриття і деякої допомоги із протиповітряною обороною.
Контекст
Після того як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку ймовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території.
14 січня 2025 року CNN повідомив, що західні союзники України активно обговорюють імовірність того, що країни НАТО могли б розгорнути війська для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладання відповідної мирної угоди. Водночас в Офісі президента закликали не мати ілюзій щодо миротворців в Україні.
21 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки після війни, яку РФ розв'язала проти України, передбачають не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримання миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер написав у колонці для The Telegraph, що Великобританія згодна скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди.
17 лютого міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард у коментарі суспільному мовнику Sveriges Radio заявила, що країна не відкидає скерування військ в Україну у складі будь-якої повоєнної миротворчої місії.
Того самого дня The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть додати військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту в Україні.
+9 Київ
